Міністерство освіти і науки України Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої (автор Кондратова Л. Г ) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795) 2 ВСТУПНАЧАСТИНА Освітня галузь «Мистецтво» Вимогищодообов’язковихрезультатівнавчання,якізабезпечуєвивченняінтегрованогокурсу«Мистецтво». І.Метоюмистецькоїосвітньоїгалузієціліснийрозвитокуспішноїособистостіучняупроцесіосвоєннямистецькихнадбаньлюдства;усвідомленнявласноїн аціональноїідентичностівміжкультурнійкомунікації;формуваннякомпетентностей,необхіднихдляхудожньотворчогосамовираження;розкриттякреативного потенціалу, залучення до культурних процесів в Україні. ІІ.Компетентнісний потенціал мистецької освітньої галузі 1. Вільневолодіннядержавноюмовою. Уміння: грамотно висловлювати українською мовою в усній чи письмовій формі свої враження від мистецтва; чітко формулювати судження,міркування; дискутувати щодо мистецьких явищ та інформації про мистецтво, отриманої з різних джерел; ділитися творчими ідеями, коментувати таоцінювати власні художні результати і творчість інших осіб; шукати художню літературу та літературу мистецького спрямування для читання й пізнанняновогота отриманнязадоволення. Ставлення: усвідомлення національної ідентичності через українське і світове мистецтво; цінування української мови як основи національногомистецтва(літератури,театру,кінотощо); готовністьактивнокористуватисяукраїнськоюмовоюпідчасспілкуваннянатемимистецтва. 2. Здатністьспілкуватисярідною(уразівідмінностівіддержавної)таіноземнимимовами. Здатністьспілкуватисярідною(уразі відмінностівіддержавної)мовою. Уміння:грамотновисловлювативуснійіписьмовійформісвоївраженнявідмистецтва;чіткоформулюватисудження,міркуванняіззастосовуваннямвідповід ноїлексики;дискутуватищодомистецькихявищтаінформаціїпромистецтво,отриманоїзрізнихджерел;ділитисятворчимиідеями,коментуватита оцінювати власні художні результати і творчість інших осіб; добирати художню літературу та літературу мистецького спрямування для читання й пізнання нового та отримання задоволення. Ставлення: усвідомлення своєї етнічної самобутності та української національної ідентичності; сприйняття культурного різноманіття світу черезмистецтво. Здатністьспілкуватисяіноземнимимовами. Уміння:використовуватиіншомовніджерелаінформаціїпромистецтвотаіншомовнумистецькутермінологію. 3 Ставлення: шанування культурного різноманіття, усвідомлення широких можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов; усвідомленнянеобхідності популяризаціїіноземнимимовамикультурних надбань України. 3. Математичнакомпетентність. Уміння: застосовувати математичні поняття і категорії як інструменти під час створення художніх робіт; використовувати математичні знання дляпоясненняхудожньоївиразностітворів,логіки,структурихудожньоїформи;аналізуватитворимистецтватастворювативласніхудожнітворизаправиламихудо жньої композиції; здійснювати у разі потреби розрахунки для встановлення пропорцій, відношень між величинами, створення об’ємно-просторових композицій, запису ритму, створення сценічних композицій тощо; створювати сценічні композиції, різноманітні художні продукти із використання ммедіаресурсів; актуалізувати за допомогою мистецтва математичні поняття і категорії; вибудовувати логіку презентації власних проєктів. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язків математики і мистецтва як універсальних мов на прикладах творів різних видів мистецтва; усвідомленнявзаємозумовленості художньо-образного та математичного мислення у становленні особистості; розуміння впливу художнього пізнання на розвитокматематичнихздібностейівмінь. 4. Компетентностівгалузіприродничихнаук,технікиітехнологій. Уміння: спостерігати і відтворювати довкілля в художніх образах засобами різних видів мистецтва; аналізувати роль людини в соціокультурномупросторі та її відображення в мистецтві; використовувати технічні засоби для втілення художніх ідей з урахуванням постійного розвитку інформаційнокомунікаційнихтехнологій;застосовуватизнаннязприродничихнауктавикористовуватиприродніресурсидлятворчості;застосовуватимистецькізнанняі вміннядляестетизаціїнавколишньогосередовища, розширюватидіапазонемоційнихпереживаньчерезсприйняттядовкілля. Ставлення: сприйняття довкілля і знання з природничих наук як об’єктів для художньо-образної інтерпретації; розуміння естетичних якостейтехнічнихвинаходів,усвідомленнявзаємовпливузнаньприродничихнаук,техніки,технологійімистецтва(наприкладідизайну,ландшафтноїархітектури ,звукозаписів,сценічних ефектівтощо), художнєосмисленнялюдськогодосвіду. 5. Інноваційність. Уміння: виявляти креативність у різних сферах життєтворчості, критично оцінювати та інтерпретувати явища культури з урахуванням взаємодіїтрадицій та інновацій; пропонувати неординарні способи виконання творчих завдань, розвивати критичне мислення щодо власної художньотворчоїдіяльності; генеруватиівпроваджуватиновімистецькіідеїурізних сферахжиттєдіяльності. Ставлення:відкритістьдоінноваційіпередбаченняїхньогопозитивногорезультату,ініціативністьщодоучастівмистецькихзаходах,творенніновихкульту рних продуктів; прагнення творчої самореалізації, вираження креативності; відповідальність за особистий і спільний результат у мистецьких проєктах; виявлення прагнення до сталості результату, мультиплікаційності результату; демонстрування впевненості в собі, визначення перспективидіяльності. 6. Екологічнакомпетентність. Уміння: використовувати взаємодію “людина ─ природа” для вираження мистецькими засобами власних емоцій, почуттів, переживань; запобігатинегативнимвпливамінформаціїна власнийемоційнийстан;поширюватизасобамимистецтва ідеїсвідомогоспоживання. Ставлення:усвідомленнянеобхідностігармонійноївзаємодіїлюдиниідовкілля;сприйняттядовкілляякоб’єктадляхудожньообразноїінтерпретації,виявленняемоційно-ціннісногоставленнядожиттєвого простору, сприйняття природи як естетичного об’єкта. 7. Інформаційно-комунікаційнакомпетентність. Уміння:застосовуватицифровітехнологіїдлястворення,презентаціїіпопуляризаціїхудожніхобразів,мистецькихідей;визначатихудожнюцінністьцифров ого контенту; добирати та опрацьовувати художню інформацію у пошуково-дослідницькій і соціокультурній діяльності для пізнання і твореннямистецтва;переводитихудожнюінформаціюзцифровогоформатувнецифровийінавпаки;використовуватиінформаційнітехнологіїдляздобуття 4 мистецької інформації та формування власного мистецького простору; вирізняти маніпулятивну квазімистецьку інформацію, запобігати негативнимінформаційно-технологічнимвпливамнавласнийкультурнийрозвиток; оцінювати художню якість створеного цифрового продукту. Ставлення: усвідомлення естетичного потенціалу цифрових технологій для художньо-творчого самовираження, обробки, поширення мистецьких творів і здійсненнявіртуальнихмистецькихподорожей;розумінняролімистецькихзасобівувпливі медіатекстів на свідомість людини. 8. Навчаннявпродовжжиття. Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби, виявляти мобільність у пізнанні мистецьких явищ і процесів; сприяти розвитку інтересу домистецтва протягом життя; розвивати емоційний інтелект; вибудовувати перспективу художнього самовдосконалення, планувати та організовувати свійчас для пізнання, сприймання, творення мистецтва, самовираження через мистецтво; критично оцінювати та аналізувати результати власної творчоїдіяльності,раціональновикористовуватичас длязадоволеннякультурних потреб;здобувати,опрацьовуватимистецькуінформацію. Ставлення: усвідомлення власних потреб і досягнень у художньому самовираженні; побудова позитивних векторів власної життєвої стратегії;поглиблення власної мотивації творити, інтелектуально розвиватися, зокрема у процесі художнього пізнання; розуміння місії мистецтва у власному життіта впливу мистецької діяльності на успішну самореалізацію, психологічну стабільність; виявлення готовності до пошуку нових способів художньогопізнання; отриманнязадоволеннявідспілкуванняза допомогоюмистецтва врізнихкультурних середовищах. 9. Громадянськітасоціальнікомпетентності. Громадянськікомпетентності. Уміння: виробляти активну позицію у творенні естетичного середовища; ефективно взаємодіяти для реалізації громадських мистецьких проєктів;критично аналізувати та оцінювати мистецькі явища як засіб впливу на формування громадянського суспільства; брати участь у культурному життіУкраїни,бутипричетнимдо соціокультурних, суспільних таісторичних процесів. Ставлення: шанування національної ідентичності через пізнання українського мистецтва у світовому контексті; усвідомлення причетності досоціокультурних, суспільних та історичних процесів; розуміння значення загальнолюдських цінностей; дбайливе ставлення до народних мистецькихтрадицій рідного краю та виявлення поваги до надбань інших культур; виявлення активної громадянської позиції у збереженні культурного різноманіття,вутвердженнірівностіякосновидемократіїтавизнанняособливостейрізнихкультур;шануваннядосягненьукраїнцівумистецькійінауководослідницькійдіяльності. Соціальнікомпетентності. Уміння: визначати роль мистецтва в соціокультурному просторі; оцінювати соціально-економічні результати культурної діяльності; виявлятипартнерські якості, солідарність, зацікавлення в спільному розв’язанні соціальних проблем засобами мистецтва; підтримувати громадські проєкти в культурнійсфері. Ставлення: розуміння важливості мистецтва для соціального розвитку, виявлення поваги до прав і свобод людини як загальнолюдських цінностей,зокрема до свободи слова і думки,втіленихумистецтві;готовністьбратиучастьуволонтерськомурусі,зокремавмистецькопросвітницькійдіяльності. 10. Культурнакомпетентність. Уміння: орієнтуватися в культурному різноманітті, визначати вияви взаємодії між різними культурами та усвідомлювати їхній внесок у сталийрозвиток суспільства; аналізувати способи вираження і передачі ідей у різних культурах за допомогою мистецтва; розвивати власну емоційнопочуттєву сферу на основі сприйняття мистецтва іхудожньо-творчоїдіяльності; інтерпретувати, давати естетичну оцінку явищам іоб’єктам навколишньогосередовища; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва; продукувати ідеї та реалізувати їх; відповідально ставитися до інтелектуальноїі культурної власності; визначати різні способи художньої комунікації між суб’єктами мистецького діалогу; розуміти значення комунікації в креативнихіндустріях. Ставлення: усвідомлення загальнолюдських, естетичних і художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; виявленняпошани до мистецького надбання українського народу і гордості за нього, поваги і толерантного ставлення до культурного різноманіття регіонів світу;усвідомлення власної ідентичності у світовій культурній спадщині; потреба пропагування національної культури через власну мистецьку 5 діяльність;розуміннянеобхідності збереженняхудожньогонадбаннялюдства; розумінняважливостіестетичнихчинниківуповсякденномужитті. 11. Підприємливістьтафінансоваграмотність. Уміння: визначати цілі, планувати і досягати їх; виявляти творчу ініціативу і сприяти її реалізації, зокрема через утілення в практичній художньотворчій діяльності (індивідуальній і колективній); використовувати в пошуковій діяльності різні джерела інформації; працювати в команді для виконанняхудожньотворчихзавданьзурахуваннямосновкультурногоменеджменту;знаходитимистецькіформисамовираженнявкреативнихіндустріях(економічній діяльності); пояснювати на прикладах реалізації мистецьких проєктів, фестивалів, виставок значення інвестицій у культуру; оцінюватипрактичневтіленнямистецькихпроєктів;реалізовуватимистецькі проєкти; презентувати власні надбання. Ставлення:виявленняактивностівпроцесіпізнаннямистецтва;усвідомленняважливостітворчоїдіяльностідлясамореалізаціїособистості;прагнення участі в мистецьких заходах і подіях; засудження плагіату; виявлення здатності мислити творчо; сприйняття мистецького твору як формисамовираженнялюдини;демонструванняготовностідопартнерстваутворчомупроцесі,самостійностітамобільностіутворенніідейтаприйняттірішень;ге неруваннянових ідейтаініціатив, втіленняїх ужиттядлязабезпеченнявласногодобробутуірозвиткусуспільства. ІІІ.Базові знання Мистецькаграмотність:художнятворчість;твірмистецтва;художнійобразяккатегоріямистецтва;видимистецтва;засобивиразностірізнихвидівмистецт ва; загальномистецький словник (тема/сюжет, ритм, гармонія, композиція, контраст, форма тощо); жанри мистецтва; художні стилі й напрями;змістісмислутворімистецтва;читаннямистецькоготексту;народнеіпрофесійнемистецтво;автентичність;стилізація;взаємодія/синтезмистецтв;дизай н;новітні технології в мистецтві;медіамистецтво; взаємовплив мистецтва і науки; культурне різноманіття. Мистецька діяльність: художня ідея та її втілення; креативність; способи творення художніх образів у різних видах мистецтва; виконавство (хор,соло, ансамбль, гра на музичних інструментах, танець; акторська майстерність тощо); творення візуальних/аудіовізуальних образів (малювання, ліплення,просторове проєктування, декоративні техніки/художні ремесла, екранні образи тощо); мистецький проєкт; мистецькі професії; мистецтво і технології(штучнийінтелект, робототехніка тощо). Мистецькакомунікація:впливмистецтванаособистість;діалогумистецтві;емоційнетараціональневмистецтві;формизберіганнямистецтва(уснатрадиція ,записхудожньоготексту(нотного,хореографічного,літературноготощо),екранізація,аудіо-,фото- ,відеофіксація,музейнийпростір,колекціонуваннятощо);медіатекст;сучасніспособиізасобихудожньоїкомунікації;новівиміриіснуваннямистецькихтворів(ін терактивність,мультимедійність,масмедійність,гіпертексттощо);сучасні комунікаційні та комунікативні технології; джерела інформації про мистецтво. Освітняметавивченняінтегрованогокурсу«Мистецтво.5-6класи» Метоюпрограмиєціліснийрізнобічнийрозвитокуспішноїособистостіучняупроцесіформуваннямистецькоїграмотностіопануваннямистецькихнадбань людства;усвідомленнявласноїнаціональноїідентичностівміжкультурнійкомунікаціївміжкультурномукомунікаційномупросторі;формуваннякомпетентност ей, необхідних для художньо-творчого самовираження в сфері мистецької діяльності та комунікації; розкриття творчого потенціалу,залученнядо культурних мистецьких подійта процесіввУкраїні. Досягненняпоставленоїметидосягаєтьсязаумовидотриманнятакихзавданьзагальноїмистецькоїосвіти: ● вихованнявучнівемоційно-ціннісногоставленнядомистецтватадійсності,розвитокмистецькиххудожніхінтересів,естетичнихпотреб; ● формуваннясистемимистецькоїграмотності,якавідображаєвидову,жанрову,стильовуспецифікуівзаємодіюмистецтв; ● розвитокуміньсприймання,інтерпретаціїтаоцінюваннятворівмистецтвайхудожніхявищ; ● стимулюванняздатностіучнівдохудожньо-творчогосамовираженнявмистецькійдіяльності,доздійсненнямистецькоїкомунікації; ● розвитокхудожніхмистецькихздібностей,креативногомислення,творчогопотенціалу; ● формуванняпотребивестетизаціїсередовищатаготовності доучастівсоціокультурномужитті. 6 Вимогидообов’язковихрезультатівнавчанняучнівзмистецькоїосвітньоїгалузі,якіпередбачають,щоучень: — опановує різні види, жанри та стилі мистецтва, інтерпретує художні образи, набуває досвіду емоційних переживань, розвиває ціннісне ставленнядомистецтва; — розвиваєхудожньо-образне,асоціативнемисленняпідчастворчоїдіяльностіврізнихвидахмистецтва; — пізнаєсебечерезвзаємодіюзрізноманітнимимистецькимиоб’єктами,розвиваєемоційнийінтелект; — використовуєінформаційнейцифровесередовищеувласнійтворчостітахудожніймистецькійкомунікації. Для досягнення очікуваних результатів навчання учнів з мистецької освітньої галузі програмою пропонуються такі види мистецької діяльності:Музичнаскладоваінтегрованого курсу Сприйманнятворівмистецтва Сприймання та інтерпретація різних видів і жанрів творів музичного мистецтва. Аналіз музичної мови, засобів виразності художніх образів, втіленняхудожньої ідеї в творах, способів творення художніх образів у музичних творах, розпізнавання музичних творів, тембрів голосів та тембрів музичнихінструментів на слух тощо. Розпізнавання на слух, зорово базових засобів художньої виразності різних видів і жанрів мистецтва, наведення прикладівтворів. Сприймання, інтерпретація та аналіз творів театрального, хореографічного мистецтва, кіномистецтва (в т.ч. мультиплікації), циркового мистецтваякприкладівсинтезумистецтв. Створення художніх образів у процесі виконавської мистецької діяльностіВиконанняпісень Створенняхудожніхобразівупроцесівиконанняпісень(хором,соло,ансамблем,безсупроводу— акапела,закомпанементом,підфонограму),набуттядосвідуздійсненнявокальноїмелодійноїтаритмічноїімпровізації. Музикування Створенняхудожніхобразівупроцесімузикуваннягринамузичнихінструментах(традиційнихта/абоелектроннихмузичнихінструментах),набуттядосвідуздійсненняінструментальної, ритмічноїімпровізації. Рухипідмузику Створенняхудожніхобразівупроцесівиконаннярухівпідмузику,набуттядосвідуздійсненнятанцювальноїтворчості(пластичноїімпровізації,пластич ногоінтонування). Театралізація,інсценізація,ігрова т апроєктна діяльність Створенняхудожніхобразівупроцесіінсценізаціїпісень,втеатралізованійтворчості,набуттядосвідуздійсненнятеатралізованоїімпровізації,розвитокактор ської майстерності, розвиток творчих здібностей в ігровій діяльності, участь устворенні мистецьких проєктів тощо. Образотворчаскладоваінтегрованогокурсу Сприйманнятворівмистецтва Сприймання та інтерпретація різних видів і жанрів творів образотворчого мистецтва (графіки, живопису, скульптури, архітектури, фотомистецтва,дизайну). Сприймання та інтерпретація народних творів художніх промислів та ремесел, творів декоративно-ужиткового мистецтва. Аналіз засобіввиразностіхудожніхобразів,втіленняхудожньоїідеїутворах,способівтворенняхудожніхобразівхудожніхобразів,художньоїмовивтворахобразотворчо гомистецтва різних видівта жанрів. Мистецькахудожньо-творчадіяльність:художньотворчесамовираженняврізнихвидахобразотворчоїмистецькоїдіяльності:тренувальнівправи,творчізавдання. 7 Виконаннятренувальних,навчальнихвправ Виконаннякороткочаснихтренувальнихвправ,оволодіннярізнимиобразотворчимитехніками,створенняескізів,схем;відпрацюванняосновнихелемент івдля подальшої творчої мистецької діяльності, підготовка до виконання творчих завдань: вправи в повітрі, вправи олівцем, вправи фарбами, вправи назасвоєння прийомів ліплення, виконання ескізів, виконання композиційних схем, аналіз пропорцій, будови тіла, аналіз натурної постановки, поясненняпослідовностідій. Практичнамистецькадіяльність,виконаннятворчихмистецькихзавдань Втіленняхудожньоїідеївпроцесімистецькоїдіяльності.Виявленнякреативностітанабуттядосвідувспособахтворенняхудожніхобразівурізнихвидах,жа нрах образотворчого мистецтва (графіки, живопису, скульптури, архітектури, фотографії, дизайну, декоративно-ужиткового мистецтва тощо). Набуттяпрактичних навичок і досвіду створення візуальних образів (малювання, ліплення, розпис, декорування, просторове проєктування тощо), дотримання основних законів композиції, зображень об’єктів навколишнього світу різними засобами, оволодіння різними образотворчими техніками, створення схем,ескізів,аналізпропорцій,виконаннязавданнярізнимизасобамиіспособами(експериментування,поєднання,візуалізаціярізнимихудожнімизасобамидляре алізації мистецькихідей). Ігрова та проєктна діяльність Участьумистецькихпроєктах,пізнаннямистецькихпрофесій,залученнядотворчихігровихвидівдіяльності. 8 Тематичнаструктурапрограмиінтегрованогокурсу«Мистецтво»(5–6класи) Адаптаційнийциклбазовоїсередньоїосвіти 5-6 класи 70годиннарік (2годининатиждень), зних 8годин — резервнийчас. 5 КЛАС У СВІТІ МИСТЕЦТВА Очікуванірезультатинавчання Пропонований змістнавчальногопредмета/інтег рованогокурсу Видинавчальноїдіяльності ТемаІ.Мистецька азбука Мистецька азбука/Музичнаскладова Мистецькаграмотність 1. Пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва Пізнає та описує особливості мовирізних видів мистецтва, засобів художньої виразності різних видів музичного мистецтва;пояснює та розпізнає засоби художньої виразності різнихвидів і жанрів музичного мистецтва, розуміє взаємозв’язок різних видів мистецтва. Наводить приклади, порівнює твори, засоби художньої виразності різних видів, жанрів музичного мистецтва;розрізняєзасоби виразностімузичного мистецтва. Виявляєобізнаністьузасобах художньої виразностімузичногомистецтва;орієнтуєтьсявособливостяхрізних видів мистецтварідногокраю. Музична азбука. Музика як вид мистецтва. Музичне мистецтво в колі мистецтв. Різновиди музичного мистецтва. Народне і професійне музичне мистецтво. Засоби художньої виразності музичного мистецтва:звуки(шумові,музичні),мелодія, гармонія,лад,ритм,темп,тембр,діапазон,рег істр,динаміка, інтонаціятощо. Музичний художній образ. Музична форма. Калейдоскоп художніх образів та музичних форм в інструментальній та вокальній музиці. У світі музичних інструментів. Роль музичних інструментів у створенні художнього образу. Оволодіння основами музичної грамотності. Знайомство з засобами художньої виразності музичного мистецтва, видами формами та жанрами музичного мистецтва. Знайомство з музичними інструментами, творчістю композиторів. Знайомство з музикою для дітей, музикою до дитячих кінофільмів, мультфільмів. Оволодіння музичною грамотою (занеобхідністю для мистецької діяльності).Участьубесідах,обговореннях, читаннямистецькоготексту,роботазпідруч ником,самостійнапошуковадіяльність,поч атковіетапи з набуття навичок здійсненнядослідженьпідкерівництвомвчи теля. 9 Мистецькадіяльність 2.Художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва Сприймаєтворимистецтва,інтерпретуєтвори вербально і залучає невербальні засоби. Виокремлюєвиразнізасобиутворахрізнихвидівмистецтвадляпояс неннявласноговраженнятависловлюєвласнеставленнядотворівми стецтва.Застосовуєупроцесівербальної інтерпретації відповідну термінологію. Пояснюєцінності, закладені в художньому творі, та коментує своєставлення до них. Наводить приклади зв’язків між видами мистецтва, мистецтва з життям. Береучастьувиконавськійтворчості:співає,зокреманародні пісні та їхні обробки (в хорі/ансамблі/соло), грає наелементарнихмузичнихінструментах.Відтворюєхарактерніос обливостісценічногоперсонажавмовленні,міміці,пластиці тіла. Імпровізуєхудожнімизасобамидляреалізаціївласноїмистецько їідеї(вокальна,інструментальна,ритмічна,пластична, театральна імпровізації). Поєднує засоби музики,пластичногоінтонування, візуального ряду. Спостерігає, досліджує довкілля, використовує результатиспостереженьумистецькійдіяльності:музикування,пл астичнірухи,використовуєхудожнюлітературудляствореннявла снихтворівмистецтва,береучастьупроєктній діяльності. Знайомство з жанрами музичного мистецтва на прикладах шедеврів інструментальної та вокальної музики. Музика для дітей. Палітра художніх образів в музичних творах для дітей. Музика в дитячих кінофільмах та мультфільмах. Музика в театрі. Оглядове знайомство з жанрами музичних творів в театрі, кіно, мультиплікації. Зміст і смисл, теми/сюжетитворівмузичного мистецтва. Знайомство з творчістю композиторів авторів музичних творів. Особливостімистецькихпрофесіймузичн огомистецтва. Сприймання,інтерпретаціятворівмисте цтва, здійснення аналізу,інтерпретаціїікритичногооцінюван нятворівмистецтва. Виконанняпісень(втомучислійнародни хтаїхніхобробок)хором,соло,ансамблем,ф ормуваннянавичокінабуттядосвідутаздійс нення вокальної (мелодійної),інструментальної ритмічної імпровізації.Музикування, створення музичногосупроводу, інструментальної ритмічноїімпровізації.Виконанняпластичн ихрухів під музику, пластична імпровізація. Театралізованатворчість,ігровадіяльні сть, участь у створенні мистецьких проєктів. Мистецькакомунікація 3.Пізнаннясебечерезвзаємодіюзрізноманітнимимистецьким и об’єктами; розвиток емоційного інтелектуОцінюєвласнімистецькіздобуткитавласнутворчість;де монструє власні досягнення, презентує результати власноїтворчості публічно. Взаємодіє з іншими особами через мистецтво, бере участь умистецькихідослідницькихпроєктах,долучаєтьсядомистецькихз аходів;регулюєвласнийемоційнийстанзасобамимистецтва;поясн юєсвоївподобання. Створюємистецькиймедіатекступроцесіхудожньоїкомунікації, поширюєпростиймистецькиймедіатекстпід керівництвом учителя або іншихосіб. Здійснення мистецької комунікації черезпізнаннясебеувзаємодіїзрізноманітни мимистецькимиоб’єктаминаосновіоцінюв аннявласнихмистецькихздобутків; розвиток емоційного інтелекту,використання інформаційного середовищаувласнійтворчостітахудожнійк омунікації. 10 Мистецька азбука/Образотворчаскладова Мистецькаграмотність 1. Пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва Пізнаєзасоби художньої виразностірізнихвидівобразотворчогомистецтва;розпізнає базові засоби художньої виразності різних видів і жанрів мистецтва, наводить приклади творів. Розпізнаєхарактернірисирізнихвидівобразотворчогомистецтв а;розрізняєзасоби художньої виразностіінаводитьприкладитворів образотворчого мистецтва; характеризуєособливостітехніквиконаннятворівобразотворчого мистецтва. Мистецька азбука. Народне і професійне мистецтво. Види образотворчого мистецтва. Графіка,живопис, скульптура, архітектура, як види образотворчого мистецтва. Засоби художньої виразності різних видів образотворчого мистецтва (графіки, живопису, скульптури, архітектури). Художній образ в образотворчому мистецтві. Оглядове знайомство з жанрами різних видів образотворчого мистецтва. Твори образотворчого мистецтва для дітей. Палітра художніх образів в творах образотворчого мистецтва для дітей. Роль образотворчого мистецтва в дитячих кінофільмах та мультфільмах. Взаємозв’язок образотворчого мистецтва та театру. Оглядове знайомство з фотомистецтвом та різними видами дизайну. Зміст і смисл, теми/сюжетитворівобразотворчого мистецтва. Знайомство з творчістю митців різних видів образотворчого мистецтва. Особливостімистецькихпрофесій, пов’язаних з різними видами образотворчого мистецтва. Пізнанняявищмистецтва;засвоєннявідпо відної мистецької термінології. Оволодіннямистецькоютермінологією образотворчого мистецтва,знаннямипрозасоби виразності різнихвидівобразотворчогомистецтва.Уч астьубесідах, обговореннях, робота з підручником, самостійна пошукова діяльність,початковіетапизнабуттянавич ок, здійсненнядосліджень підкерівництвомучителя. Мистецькадіяльність Сприймання, інтерпретація творівобразотворчого мистецтва,здійснення аналізу, інтерпретації і критичногооцінюванняхудожнь оїмовитахудожніх образівутворахмистецтва. Виконання тренувальних, навчальнихвправ. Практичнамистецькатворчадіяльністьзвті ленняхудожньоїідеї,набуттядосвідув способахтворенняхудожніхобразіву різнихвидахобразотворчогомистецтва. 2.Художньо-образне, асоціативне мислення під час творчоїдіяльностіврізнихвидахмистецтва Аналізує,інтерпретуєікритичнооцінюєзасоби художньої виразності в творахрізнихвидів і жанрів образотворчого мистецтва; передає враження від творів вербально/невербально (різними художнімизасобами); застосовує у процесі вербальної інтерпретаціїзнайомутермінологію. Пояснюєцінності, закладені в творах образотворчогомистецтва,такоментуєсвоєставленнядоних;вста новлюєзв’язкиміжвидамимистецтва,мистецтвоміжиттям.Твори тьрізнимизасобами,врізниххудожніхтехнікахіматеріалах;викон уєзображення,зокремазамальовкизнатуриізауявою,розробляєес кізитощо;застосовуєрізніприйоми,художнітехніки, матеріали,формати,засобидизайну,обираєспособи/засобитворен няхудожніхобразівврізнихвидахобразотворчогомистецтва. Виявляє ініціативність у втіленні творчого задуму, імпровізує (експериментує, поєднує, візуалізує тощо)художнімизасобамидляреалізаціївласноїмистецькоїі деї,реалізуєїхсамостійноабоздопомогоювчителячиіншихосіб,бе реучастьупроєктнійдіяльності. Створеннявізуальнихобразів(малювання, ліплення, просторове проєктування тощо). Експериментування, поєднання, Візуалізація різними художніми засобами для реалізації мистецьких ідей,дотриманняосновнихзаконівком позиції,зображеньоб’єктівнавколишньогос вітурізнимизасобами.Участьумистецькихп роєктах,пізнаннямистецькихпрофесій. 11 Мистецькакомунікація Здійсненнямистецькоїкомунікаціїчерезпі знаннясебеувзаємодіїзрізноманітними мистецькимиоб’єктами наоснові оцінювання власнихмистецьких здобутків;розвитокемоційногоінтелекту, використанняінформаційногосередовищ ау власнійтворчості та художнійкомунікації. 3.Пізнаннясебечерез взаємодію з різноманітними мистецькимиоб’єктами;розвитокемоційногоінтелекту Оцінюєвласнімистецькіздобутки;оцінюєвласніуспіхиідосягне ння,зауважує помилки та частково самостійновиправляєїх. Демонструє, презентує результати власної творчостіпублічно;взаємодієзіншимиособамичер езмистецтво,береучастьвобговореннітворівмистецтва,мистецьк ихідослідницькихпроєктах,долучаєтьсядомистецькихзаходів.Ви словлює свою думку в обговореннях творів мистецтва; регулює власний емоційний стан засобами образотворчогомистецтва,добираєтаоцінюєджерелаінформаціїп ромистецтво:визначаєз допомогою вчителя чи інших осіб джерела інформації про мистецтво. ТемаІІ.У колі народних та професійних митців У колі народних та професійних митців/Музичнаскладова Мистецькаграмотність 1.Пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва Пізнає та описує, пояснює та розпізнає засоби художньоївиразності народного та професійного музичного мистецтва. Розрізняє види і наводить приклади українського фольклору(музичного,танцювального,ігровоготощо);виявляєобіз наність у календарно-обрядових дійствах як прообразівидівмистецтва,особливостяхнароднихпісеньітанців,на роднихмузичних інструментів, розпізнає і наводить приклади професійних музичних творів. Орієнтується в особливостях народного мистецтва рідногокраю;орієнтуєтьсявособливостяхмистецькихпрофесійнар одногоі професійного музичногомистецтва(композитори, виконавці,майстри музичнихінструментів тощо). Народне і професійне мистецтво. Характерні ознаки народного та професійного мистецтва. У колі народних митців. Музичненароднемистецтвоякрізновидмузично го мистецтва. Засоби художньої виразностімузичногонародногомистецтва,їхня рольустворенні художніх образів. Видиукраїнськогофольклору.Українськінаро днімузичніінструменти та їхні майстри.Інструментальнатавокальнанароднаму зика: народна пісня, народний танець, народні інструментальні твори тощо). Народні традиції й обряди. Народнийукраїнськийтеатрвертеп. Історія народу в мистецтві. Дитячий музичний фольклор. Змістісмисл,теми/сюжетитворівмузичногонаро Пізнання народного та професійного музичногомистецтва: Оволодіннязасобамихудожньоївиразнос ті, характерними ознакамирізних видів і жанрів народногой професійного музичногомистецтва. Оволодіння музичною грамотою (занеобхідністю для мистецької діяльності).Участьубесідах,обговореннях, читаннямистецькоготексту,роботазпідруч ником,самостійнапошуковадіяльність,поч атковіетапи з набуття навичок здійсненнядослідженьпідкерівництвомвчи теля. 12 Мистецька діяльність 2.Художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва Сприймає,аналізує,інтерпретуєтакритичнооцінюєхудожніобр азивтворахмузичногонародного та професійногомистецтва;інтерпретуєтворивербальноізалучаєнев ербальнізасоби.Творитьрізнимизасобамиіспособами;обираєспо соби/засобитворення художніх музичних народних образів; бере участьувиконавськійтворчостізавласнимвиборомівподобанням: співає в хорі/ансамблі/ соло,грає натрадиційнихта/абоелектроннихмузичнихінструментах;імпров ізує,поєднує засобимузики,пластичногоінтонування,візуальногоряду. Естетичноперетворюєнавколишнєсередовище:використовуєр езультатиспостереженьумистецькійдіяльності: музикування, пластичні рухи; пропонує власніідеї,реалізуєїхсамостійноабоздопомогоювчителячиінших осіб, зокрема з урахуванням національних традицій,сучасних тенденцій, використанням знань і умінь з інших освітніх галузей, бере участь у проєктній діяльності. дногомистецтва. Калейдоскоп жанрів народної вокальної та інструментальної музики. Особливостімистецькихпрофесійнародногом узичногомистецтва(виконавці,майстримузични хінструментів),формизаписухудожнього музичного тексту творів музичногонародногомистецтва. У колі професійних митців музичного мистецтва. Характерні риси різних видівмузичного мистецтва (вокальної, інструментальної музики). Калейдоскоп жанрів професійної музики (вокальної та інструментальної) на прикладах шедеврів музичного мистецтва. Характерні ознаки та художні образи вокальної таінструментальноїмузики. Сольний і хоровий спів. Типи голосів. Різновиди вокальних ансамблів та хорових колективів. Різновиди інструментальних ансамблів та оркестрів. Тембриінструментівсимфонічного оркестру. Зв’язокнародної тапрофесійної музики. Змістісмисл,теми/сюжетитворів професійних митців музичногомистецтва.Творчістькомпозиторів— авторівмузичнихтворів,яківивчаються. Сприймання,інтерпретаціямузичних творівнародногота професійного мистецтва,аналіз,інтерпретаціїікритичне оцінюваннязмісту, тем/сюжетів, особливостей засобіввиразності в творах народного та професійного мистецтва.Сприйманняособливостейхуд ожніхобразівтворів,характернихознакінс трументальних, вокальних,фольклорних творів музичногомистецтва. Виконаннянароднихпісеньтаїхніхобр обок(хором,соло,ансамблем),набуття досвіду здійснення вокальної (мелодійної)таритмічноїімпровізації. Музикування,створеннямузичногосу проводу,інструментальноїритмічноїімпр овізації. Виконання пластичних рухівпідмузику,пластичнаімпровізація.Т еатралізованатворчість,ігровадіяльність, участьуствореннімистецьких проєктів. Здійсненнямистецькоїкомунікаціїчерезп ізнаннясебеувзаємодіїзрізноманітнимими стецькимиоб’єктаминаосновіоцінюванняв ласнихмистецькихздобутків; розвиток емоційного інтелекту,використання інформаційного середовищаувласнійтворчостітахудожній комунікації. Мистецькакомунікація 3.Пізнаннясебечерезвзаємодіюзрізноманітнимимистецьк ими об’єктами; розвиток емоційного інтелектуОцінюєвласнімистецькіздобуткитавласнутворчість;де монструє власні досягнення, презентує результати власноїтворчості публічно. Взаємодіє з іншими особами через мистецтво, бере участь умистецькихідослідницькихпроєктах,долучаєтьсядомистецькихз аходів;регулюєвласнийемоційнийстанзасобамимистецтва;поясн юєсвоївподобання. Створюємистецькиймедіатекступроцесіхудожньоїкомунікаці ї,поширюєпростиймистецькиймедіатекстпід керівництвом учителя або інших осіб. 13 У колі народних та професійних митців/Образотворчаскладова Мистецькаграмотність 1.Пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва Пізнає особливості засобів художньої виразності різних видів народних художніх промислів та художніх ремесел, засобів виразності видів й жанрів різних видів образотворчого мистецтва.Наводитьприкладитворів;пояснюєзасобивиразностіху дожньогообразуутворахнародниххудожніхпромислівтахудожніх ремесел;наводитьприкладитворів різно видів образотворчого мистецтва (графіка,живопис,скульптура,фотографія,дизайн,декоративноужитковемистецтво тощо). Розпізнаєхарактернірисирізнихвидівукраїнськихнароднихху дожніхпромислівтахудожніхремесел;розрізняєвидиізасобивираз ності,наводитьприкладиукраїнськихнародних художніхпромислівтахудожніхремесел,характеризуєособливості техніквиконаннятворів та різновидів творів образотворчого мистецтва (графіка,живопис,скульптура,фотографія,дизайн,декоративноужитковемистецтво тощо).. Народне і професійне мистецтво. Характерні ознаки народного та професійного мистецтва. У колі народних митців. Види українських народних художніх промислівтахудожніхремесел:гончарство,кера міка,декоративнийрозпис,ткацтво,писанкарств о,художняобробкакаменю,дерева,шкіри,вишив ка,бісероплетіннятощо. Засобивиразностіврізновидахнародниххудож ніхпромислівтахудожніхремесел.Художніобра зивтворахнародниххудожніхпромислівтахудож ніх ремесел. Зміст і смисл, теми/сюжети творів у різних видах українських народних художніх промислів та художніх ремесел. У колі професійних митців образотворчого мистецтва. Різно види образотворчого мистецтва (графіка, живопис, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво тощо). Засоби художньої виразностівобразотворчомумистецтві. Пізнанняявищмистецтва;засвоєннявідпо відноїмистецькоїтермінології.Пізнаннязас обівхудожньоївиразностінародниххудожн іхпромислівтахудожніхремесел,знанняпро їхнюкласифікацію.Оволодіння термінологією (за необхідністю для мистецької діяльності).Участь у бесідах, обговореннях, читаннямистецькоготексту,роботазпідруч ником,самостійнапошуковадіяльність,поч атковіетапизнабуттянавичокздійсненнядо слідженьпідкерівництвомвчителя. 14 Мистецькадіяльність 2.Художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва Аналізує, інтерпретує і критично оцінює художні образи в творах різних видів народних художніх промислів та художніх ремесел та творах професійного мистецтва;цілісноохоплюєувагоютвірпідчассприймання,керуєу вагою;передаєвраженнявідтворіввербально/невербально(різним ихудожнімизасобами);застосовуєупроцесівербальноїінтерпрета ціїзнайомутермінологію,пояснюєцінності,закладенівтворах,так оментуєсвоєставленнядо них. Творитьрізнимизасобамиіспособами;виконуєзображення,ро зробляєескізирозпису,орнаменту;застосовуєрізніприйоми,худо жнітехнікизурахуваннямнаціональнихтрадицій,сучаснихтенден цій;виявляєініціативністьувтіленнітворчогозадуму;використову єелементиукраїнськогонародногомистецтвавхудожнійтворчості ;імпровізує,створюєзображенняпідчасекспериментузкольорами, лініями,формами,естетичноперетворюєнавколишнєсередовищеі презентуєвласніспостереження, використовує знання й уміння з інших освітніх галузей, бере участь у проєктній діяльності. Графіка. Види графіки, техніки, засоби художньоївиразності графіки. Калейдоскоп жанрів графічних творів. Художні образи та композиція в графіці. Живопис.Видиживопису;властивостіколь ору, засоби художньої виразності живопису.Калейдоскоп жанрів живопису. Художні та композиція в живописі. Скульптура,видискульптури,матеріалите хніки,засоби художньої виразностіскульптури. Декоративно-ужиткове мистецтво та його види. Засоби художньої виразності, матеріали, техніки,видиорнаментів. Оглядове знайомство з видами і жанрами фотомистецтва і дизайну. Основнівидикомпозиції в творах образотворчого мистецтва. Професійні твори у народній стилістиці. Творчість і здобуткиавторівтворівобразотворчогомист ецтва.Мистецькіпрофесії,пов’язанізвидами образотворчогомистецтва. Сприймання,інтерпретаціятворівнародн иххудожніхпромислівтахудожніхремесел та професійних творів образотворчого мистецтва.Виконаннятренувальних,навча льнихвправ,оволодіннярізнимиобразотвор чимитехніками,створенняескізів,схем;відп рацюванняосновнихелементіворнаменту,л іплення,підготовкадовиконаннятворчихза вдань. Виконаннятворчихзавданьрізнимизасоб амиіспособамиіззастосуваннямрізнихприй омів,художніхтехнік,матеріалів,форматів,і мпровізаціязкольорами,лініями,формамиз урахуваннямнаціональнихтрадицій,сучасн их тенденцій. Набуття практичнихнавичок щодо застосування різних технік,прийомівтаматеріалівдляреалізаціїт ворчогозадумувдекоративнихкомпозиціях ,створеннярозписів,орнаментів.Участьуми стецьких проєктах, пізнання мистецьких професій. Мистецькакомунікація 3.Пізнаннясебечерезвзаємодіюзрізноманітнимимистецьки ми об’єктами; розвиток емоційного інтелектуОцінюєвласнімистецькіздобутки;оцінюєвласніуспіхи ідосягнення,зауважуєпомилкитачастковосамостійновиправляєї х. Демонструє,презентуєрезультативласноїтворчостіпублічно;взає модієзіншимиособамичерезмистецтво,береучастьвобговоренніт ворівмистецтва,мистецькихідослідницькихпроєктах,долучаєтьс ядомистецькихзаходів.Висловлюєсвоюдумкувобговоренняхтво рівмистецтва; регулює власний емоційний стан засобами образотворчого мистецтва,добираєтаоцінюєджерелаінформаціїпромистецтво:в изначаєз допомогою вчителя чи інших осіб джерела інформації про мистецтво. Презентація результатів власної творчостіпублічно,поясненнязадуму. Обговорення особливостей використаннязасобіввиразностівсвоїхробо тах.Презентаціяробітуколективнихвиставк ахтворчихробіт,оцінюваннятаобговорення результатівколективноїтворчості. 15 6КЛАС МАНДРІВКА КРАЇНОЮ МИСТЕЦТВ Очікуванірезультатинавчання Пропонований зміст навчальногопредмета/інтегрованог окурсу Видинавчальноїдіяльності ТемаІ.Шляхами українського мистецтва Шляхами українського мистецтва/Музичнаскладова 16 Мистецькаграмотність 1. Пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва Пізнаєтаописуєхарактерніознакирізних видів та жанрів українського мистецтва; пояснює та розпізнаєзасобихудожньоївиразностірізнихвидів та жанрівукраїнського музичногомистецтва. Наводить приклади, порівнює твори різних видів та жанрів українського музичного мистецтва; пояснює цінності, закладені вхудожньомутворі,такоментуєсвоєставленнядоних.Виявляє обізнаністьувидах і жанрахмузичного мистецтва; орієнтується в особливостяхрізнихвидівмистецтватамистецтварідногокра ю. Подорож шляхами українського мистецтва. Знайомство з шедеврами українського музичногомистецтварізних видів і жанрів. Характерніознакиукраїнського народного музичного мистецтва. Народна пісня: калейдоскоп видів, тем, композицій. Історія й побут народу в піснях. Обробки українських народних пісень. Народні пісенні традиції України. Народна пісня в сучасній обробці. Шляхами хорової музики України. Хоровийспівународнихкалендарнихтапобутових обрядах. Хоровий спів у фольклорнихколективах. Шляхами народної української інструментальної музики. Творчість українських композиторів: традиції, новаторства, композиторські школи. Шедеври української професійної інструментальної музики в різновидах образів і жанрів (фортепіанна, камерно-інструментальна, симфонічна). Шедеври української професійної вокальної музики: автори, виконавці. Академічна хорова музика України: традиції та сучасність Сучасна українська естрадна пісня: палітра образів і жанрів. Оволодінняхарактернимиознакамивидів та жанрівукраїнського музичногомистецтва. Оволодіння музичною грамотою (занеобхідністю для мистецької діяльності).Участьубесідах,обговореннях, читаннямистецькоготексту,роботазпідруч ником,самостійнапошуковадіяльність,поч атковіетапи з набуття навичок здійсненнядосліджень самостійно та підкерівництвомвчителя. 17 Мистецькадіяльність 2.Художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва Сприймає твори різних видів та жанрів музичного мистецтва,інтерпретуєтворивербальноізалучаєневербальніз асоби.Виокремлюєвиразнізасоби у творах та характеризує характерні ознаки видів та жанрів музичного мистецтвадляпоясненнявласноговраженнята висловлюєвласнеставленнядотворівмистецтва.Застосовуєу процесівербальноїінтерпретаціївідповіднутермінологію. Пояснюєцінності,закладенівхудожньомутворі,такоментує своєставленнядоних.Наводитьприкладизв’язківміжвидами мистецтва,синтезумистецтв,мистецтвазжиттям. Бере участь у виконавській творчості: виконує професійні танародні пісні, а також їхні обробки (в хорі/ансамблі/соло),граєна елементарнихмузичних інструментах. Імпровізуєхудожнімизасобамидляреалізаціївласноїмисте цькоїідеї(вокальна,інструментальна,ритмічна,пластична, театральна імпровізації). Поєднує засоби музики,пластичногоінтонування. Порівнює художні образи в різних видів мистецтв, зявищаминавколишньогосередовища;наводитьприкладизв’ язківміжмузичниммистецтвомзрізнимивидамимистецтва,си нтезумистецтв;пояснюєзв’язкиміжмистецтвоміжиттям. Спостерігає, досліджує довкілля, використовує результатиспостереженьумистецькійдіяльності:музикуванн я,пластичнірухи,використовуєхудожнюлітературудляствор еннявласнихтворівмистецтва,береучастьупроєктній діяльності,використовуєцифровітехнологіїдлявтіленнязаду му,компонуєпростівідеоролики. Теми/сюжети,особливостіритму,динаміки,темп у,гармонії,композиції,формивінструментальних та вокальнихжанрах. Сучасні обробки шедеврів української музики. Шедеври української театральної музики, музика в українському кіно та мультфільмах. Сприймання,інтерпретаціятворівмистецт ва, здійснення аналізу,інтерпретаціїікри тичногооцінюваннятворівмистецтва. Виконанняпісень(втомучислійнародних пісеньтаїхніхобробок)хором,соло,ансамбл ем, формування навичок і набуттядосвідутаздійсненнявокальної(мел одійної),інструментальноїритмічноїімпров ізації. Музикування,створеннямузичногосупро воду,інструментальноїритмічноїімпровіза ції. Виконання пластичних рухівпідмузику,пластичнаімпровізація,Теа тралізованатворчість,ігровадіяльність, участь у створенні мистецьких проєктів. Створеннясценаріїв,інсценізацій,театрал ьних етюдів, участь у мистецькихзаходах. 18 Мистецькакомунікація 3.Пізнаннясебечерезвзаємодіюзрізноманітнимимистець кимиоб’єктами;розвитокемоційногоінтелекту Оцінюєвласнімистецькіздобуткитавласнутворчість;демон струє власні досягнення, презентує результати власноїтворчості публічно. Визначає сильні та слабкі сторони своєїроботивчітких формулюваннях. Взаємодіє з іншими особами через мистецтво, бере участь умистецькихідослідницькихпроєктах,долучаєтьсядомистец ькихзаходів,присвяченихжанраммистецтва;регулюєвласни йемоційнийстанзасобамимистецтва;пояснюєсвоївподобанн я. Створює мистецький медіатексту процесіхудожньоїкомунікації,поширюєпростиймистецький медіатекстпідкерівництвом учителя або інших осіб. Шукає і добирає здопомогоювчителячиіншихосібаудіо-,відео- ,ілюстративнійтекстовіматеріализрізнихджерел,плануєсво юдіяльність дляреалізаціїпоставленогозавдання. Здійснення мистецької комунікації черезпізнаннясебеувзаємодіїзрізноманітни мимистецькимиоб’єктаминаосновіоцінюв аннявласнихмистецькихздобутків; розвиток емоційного інтелекту,використання інформаційного середовищаувласнійтворчостітахудожнійк омунікації. Шляхами українського мистецтва/Образотворчаскладова Мистецькаграмотність 1.Пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва Пізнаєвиди та жанрирізнихвидівукраїнського образотворчогомистецтва;розпізнаєзасобихудожньоївиразн остіобразотворчогомистецтва;описує,пояснюєособливостіз асобіввиразностіхудожньогообразуврізнихвидах і жанрахобразотворчогомистецтва. Розпізнає характерні риси різних видів та жанрів образотворчогомистецтва; виокремлює характерні ознаки творів різних видівмистецтва,розрізняє види іжанри, наводитьприкладитворів образотворчого мистецтва; характеризує особливості техніквиконаннятворівобразотворчогомистецтва. Подорож шляхами українського мистецтва. Знайомство з шедеврами українського образотворчогомистецтварізних видів і жанрів.Калейдоскоп видів і жанрів українського образотворчого мистецтва на прикладах шедеврів (живопис,графіка,архітектура,скульптура,декорат ивно-ужитковемистецтва). Подорож Україною. Школи і шедеври українського живопису й графіки. Образний зміст, теми і сюжети шедеврів українського образотворчого мистецтва різних видів та жанрів. Художні образи людей, тварин природи в живописі та графіці. Характерні риси та особливості жанрів живопису й графіки на Пізнаннятворчості українських майстрів образотворчого мистецтва;засвоєннявідповідної мистецької термінології. Оволодіння мовою,мистецькою термінологією образотворчого мистецтва, знаннями про творчість видатних митців образотворчого мистецтва України.Участьубесідах,обговореннях,роб отазпідручником,самостійнапошуковадіял ьність,початковіетапизнабуттянавичокздій сненнядослідженьпідкерівництвомвчителя .Роботазмедіатекстомтаелектроннимидже релами. 19 Мистецькадіяльність 2.Художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва Аналізує, інтерпретує і критично оцінює характерні ознакирізних видів та жанрів образотворчого мистецтва; передає враженнявідтворіввербально/невербально(різнимихудожні мизасобами);застосовуєупроцесівербальноїінтерпретаціїзн айомутермінологію. Пояснюєцінності,закладеніврізнихвидах та жанрахобразотворчогомистецтва, та коментує своє ставлення до них; встановлюєзв’язки між жанрами образотворчого мистецтва на основісинтезумистецтва та життя. Творитьрізнимизасобами,врізниххудожніхтехнікахіматер іалах;виконуєзображення,зокремазамальовкизнатуриізауяв ою,розробляєескізитощо;застосовуєрізні прийоми,художнітехніки,матеріали,формати,засобидизайн у,обираєспособи/засобитворенняхудожніхобразівврізнихви дахобразотворчогомистецтва.Створюєескізивиробів/твори зетнічнимимотивамиіззастосуваннямзнайомиххудожніхтех нік.Створюєзображенняпідчасекспериментузкольорами,лін іями,формамитощо(графічні,живописні,пластичні,анімацій нітощо). Виявляєініціативністьувтіленнітворчогозадуму,імпровізу є(експериментує,поєднує,візуалізуєтощо)художніми засобами для реалізації власної мистецької ідеї,реалізує їх самостійно або з допомогою вчителя чи іншихосіб,береучастьупроєктнійдіяльності.Спостерігаєзана вколишнім середовищем, фіксує (фото, відео, замальовки тощо) і презентує власні спостереження. Використовуєцифрові технології для втілення задуму, зокремастворюєфоторізнихжанрів(фотопортрет),компонуєп ростівідеоролики. прикладах шедеврів українського мистецтва. Техніки та композиційні прийоми для створення сюжетно-тематичної композиції в різних жанрах живопису, графіки. Подорож Україною. Творчість архітекторів та скульпторів України: палітра образів, видів, жанрів. Шедеври архітектурних і скульптурних творів в українському мистецтві. Подорож Україною. Майстри українського декоративно-ужиткового мистецтва. Таємниці майстрів, техніки та композиційні прийоми для створення сюжетно-тематичної композиції в різних видах декоративно-ужиткового мистецтва. Оглядове знайомство з творчістю українських майстрів фотомистецтва та дизайну. Сприймання,інтерпретаціятворівобраз отворчогомистецтва,здійсненняаналізу,інт ерпретаціїікритичногооцінювання художньої мови та художніхобразівутворах мистецтва. Виконаннятренувальних,навчальнихв прав. Практична мистецька творча діяльність ізвтілення художньої ідеї, набуття досвіду вспособахтворенняхудожніхобразівурізни хвидахобразотворчогомистецтва.Створенн я візуальних образів (малювання, ліплення, просторове проєктування тощо).Експериментування, поєднання, візуалізація різними художніми засобамидляреалізаціїмистецькихідей,дот риманняосновнихзаконівкомпозиції, зображеньоб’єктівнавколишньогосвіт урізнимизасобами.Створюєроботиврізних жанрах із використанням цифровихтехнологій.Участьумистецькихп роєктах,пізнаннямистецькихпрофесій. 20 Мистецькакомунікація 3.Пізнаннясебечерезвзаємодіюзрізноманітнимимисте цькими об’єктами; розвиток емоційного інтелектуОцінюєвласнімистецькіздобутки;оцінюєвласніусп іхитадосягнення,зауважуєпомилкитачастковосамостійновип равляєїх. Демонструє,презентуєрезультативласноїтворчостіпублі чно; взаємодіє з іншими особами через мистецтво, береучастьвобговореннітворівмистецтва,мистецькихідослі дницькихпроєктах,долучаєтьсядомистецькихзаходів. Обираєвідоміспособитворення,зокремамедіаформати(д одаванняілюстрацій,створеннянескладнихграфічнихзображ ень, аудіо-/відеороликів, фото тощо) для художньогосамовираження.Висловлюєсвоюдумкувобговор енняхтворів мистецтва; регулює власний емоційний стан засобамиобразотворчого мистецтва, добирає та оцінює джерела інформації про мистецтво: визначає з допомогою вчителя чиіншихосібджерела інформації про мистецтво. Здійснення мистецької комунікації черезпізнаннясебеувзаємодіїзрізноманітни мимистецькимиоб’єктаминаосновіоцінюва ннявласнихмистецькихздобутків; розвиток емоційного інтелекту,використання інформаційного середовищаувласнійтворчостітахудожнійк омунікації. ТемаІІ.Сторінками мистецтва зарубіжжя Сторінками мистецтва зарубіжжя/ Музичнаскладова Мистецькаграмотність 1.Пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва Пізнає та описує, пояснює та розпізнає засоби художньоївиразності в різних видів та жанрів музичного мистецтва. Розрізняєвидиінаводитьприкладитворіврізних видів та жанрів;виявляєобізнаністьухарактерних рисах видів жанрів театру,кіномистецтва тамультиплікації. Орієнтуєтьсявособливостяхмистецькихпрофесій. Подорож країнами зарубіжжя. Знайомство з палітрою образів творів народної та професійної музики різних народів. Народні пісні та танці в розмаїтті образів та жанрів. Мистецька подорож країнами зарубіжжя. Шедеври вокальної та інструментальної музики зарубіжжя. Знайомство з творчістю зарубіжних композиторів. Видатні виконавці вокальної та інструментальної музики. Жанрове розмаїття та художні образи шедеврів музики. Мистецькі подорожі країнами зарубіжжя. Видатні театри світу. Шедеври театральної музики. Танці народів світу. Музичні та Пізнання народного музичногомистецтва: Оволодіннязасобамихудожньоївиразн остіінструментальнихвидів та жанрівмузичного мистецтва. Оволодіння музичноюграмотою (занеобхідністю для мистецької діяльності).Участьу бесідах,обговореннях,читаннямистецького тексту,роботазпідручником,самостійнапо шуковадіяльність,початковіетапи з набуття навичок здійсненнядосліджень під керівництвом вчителя.Самостійнаробота з електроннимиджерелами. 21 Мистецькадіяльність 2.Художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва Сприймає,аналізує,інтерпретуєтакритичнооцінюєхудожні образивтворахрізних видів тажанрівмузичногомистецтва;інтерпретуєтворивербальноіз алучаєневербальні засоби. Творить різними засобами і способами;обираєспособи/засобитворенняхудожніхмузичн ихобразів;бере участь у виконавській творчості за власним вибором івподобанням:співаєвхорі/ансамблі/соло,граєнатрадиційни хта/абоелектроннихмузичнихінструментах;імпровізуєтапоє днуєзасобимузики,пластичногоінтонування,візуальногоряд у.Використовуєрезультатиспостереженьумистецькійдіяльн ості:музикування,пластичні рухи. Естетичноперетворюєнавколишнєсередовище:використо вуєрезультатиспостереженьумистецькійдіяльності: музикування, пластичні рухи; пропонує власніідеї,реалізуєїхсамостійноабоздопомогоювчителячи іншихосіб,зокремазурахуваннямнаціональнихтрадицій, сучасних тенденцій, використанням знань і умінь з іншихосвітніхгалузей,плануєсвоюдіяльністьдляреалізаціїп оставленого завдання; бере участь у проєктній діяльності,використовуєцифровітехнологіїдлявтіленнязаду му,компонуєпростівідеоролики. танцювальні традиції різних народів. Шедеври зарубіжного кіно та мультиплікації. Образний зміст та палітра видів та жанрів кіномистецтва. Взаємозв’язок видів та жанрів мистецтва на прикладах шедеврів мистецтва зарубіжжя. Сприймання,інтерпретаціямузичнихтв оріврізних видів і жанрівмузичного мистецтва, аналіз,інтерпретаціїікритичне оцінювання змісту, тем/сюжетів,особливостейзасобіввиразнос тівидів та жанрівмузичногомистецтва. Сприймання особливостейхудожніхобразівтворів,харак тернихознак видів та жанрів зарубіжного мистецтва. Виконанняпісень(хором,соло,ансамбл ем), у тому числі пісень з кіно тамультфільмів, набуття досвіду здійсненнявокальної(мелодійної)таритміч ноїімпровізації. Музикування,створеннямузичногосуп роводу,інструментальноїритмічноїімпрові зації.Виконанняпластичнихрухів під інструментальну музику тамузикузкінотамультиплікації,пластичнаі мпровізація.Театралізованатворчість,ігров адіяльність,участьуствореннімистецьких проєктів. Самостійна робота зелектроннимиджерелами. 22 Мистецькакомунікація 3.Пізнаннясебечерезвзаємодіюзрізноманітнимимисте цькими об’єктами; розвиток емоційного інтелектуОцінюєвласнімистецькіздобуткитавласнутворчі сть;демонструє власнідосягнення,презентуєрезультативласноїтворчості публічно. Шукає і добирає з допомогою вчителя чи інших осіб аудіо-,відео-, ілюстративні й текстові матеріали з різних джерел,упорядковуєздопомогоювчителячиіншихосібдібра німатеріали. Взаємодіє з іншими особами через мистецтво, бере участь умистецькихідослідницькихпроєктах,долучаєтьсядомисте цькихзаходів;регулюєвласнийемоційнийстанзасобамимис тецтва;пояснюєсвоївподобання. Створює мистецький медіатекст у процесі художньої комунікації, поширює простий мистецький медіатекст під керівництвом учителя або інших осіб. Мистецькакомунікація.Здійсненнямисте цькоїкомунікаціїчерезпізнаннясебеу взаємодії з різноманітними мистецькимиоб’єктами на основі оцінювання власнихмистецькихздобутків,пов’язанихз жанрами мистецтва; розвиток емоційногоінтелекту,використанняінформ аційногосередовищаувласнійтворчостітах удожнійкомунікації. Сторінками мистецтва зарубіжжя/Образотворчаскладова Мистецькаграмотність 1.Пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва Пізнаєособливостізасобівхудожньоївиразностірізнихтво рів живопису,графіки,скульптури,архітектури,дизайну,фотом истецтва,декоративногомистецтва.Наводитьприкладитвор ів;пояснюєзасобивиразностіхудожньогообразуутворахобр азотворчого мистецтва.Характеризуєзасобивиразностіхудожньогообра зуврізни видах та жанрахживопису, графіки, скульптури, архітектури, дизайну, Мистецька подорож країнами зарубіжжя. Знайомство з палітрою образів творів живопису,графіки,скульптури,архітектури,дизайн у,фотомистецтва,декоративногомистецтва різних народів. Мистецька подорож країнами зарубіжжя. Шедеври творів живопису і графіки зарубіжжя. Знайомство з творчістю зарубіжних живописців. Жанрове розмаїття та художні образи шедеврів живопису і графіки. Подорож країнами зарубіжжя. Видатні скульптори та архітектори зарубіжжя. Палітра художніх образів. Пізнанняявищмистецтва;засвоєннявідпо відноїмистецькоїтермінології.Пізнання засобів художньої виразності вжанрахживопису,графіки,скульптури,арх ітектури,дизайну,декоративногомистецтва .Оволодіннятермінологією(занеобхідністю длямистецької діяльності). Участь у бесідах,обговореннях,читаннямистецького тексту, робота з підручником, самостійнапошуковадіяльність,початковіе тапиз 23 фотомистецтва,декоративногомистецтва,наводитьприклад итворів. Розпізнаєхарактернірисипейзажів,анімалістичногожанру та натюрморту в образотворчому мистецтві;характерні жанрові ознаки в живописі, графіці, скульптурі,архітектурі,дизайні,фотомистецтвітадекоративно го мистецтві, розрізняє жанри і засоби виразності,наводитьприкладирізнихжанрівобразотворчогом истецтва,характеризуєособливостітехніктаетапіввиконаннят ворів. Декоративне мистецтво народів світу. Оглядове знайомство з творчістю виданих фотохудожників та дизайнерів. Взаємозв’язок видів та жанрів мистецтва на прикладах шедеврів мистецтва зарубіжжя. Знайомство з шедеврами зарубіжного мистецтва різних видів та жанрів. Техніки, способи, послідовність створеннятворів мистецтва різних жанрів.. набуттянавичокздійсненнядослідженьпідк ерівництвомвчителя. Мистецькадіяльність 2.Художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва Аналізує, інтерпретує і критично оцінює художні образи врізних видів мистецтва; цілісно охоплює увагою твір під час сприймання,керуєувагою;передаєвраженнявідтворіввербаль но/невербально(різнимихудожнімизасобами);застосовуєупр оцесівербальноїінтерпретаціїзнайомутермінологію,пояснює цінності,закладенівжанрахмистецтва,та коментує своє ставлення до них. Творитьрізнимизасобамиіспособами;виконуєзображення ,розробляєескізирізних видів та жанрів мистецтва; застосовує різні прийоми, художні техніки з урахуванням сучасних тенденцій в різних жанрах мистецтва; виявляєініціативністьувтіленнітворчогозадуму;використову єствореннязображеньурізниххудожніхтехнікахіматеріалах(к олаж, інсталяція тощо),створює ескізи виробів/твори із застосуванням знайомих художніх технік у різних жанрах;імпровізує,створюєзображенняпідчасекспериментуз кольорами,лініями,формами,естетичноперетворюєнавколиш нє середовище і презентує власні спостереження, використовує знання й уміння зіншихосвітніхгалузей,береучастьупроєктнійдіяльності.Вик ористовуєцифровітехнологіїдлявтіленнязадуму,зокремаство рюєфоторізних жанрів (фотопортрет, фотопейзаж), компонує прості відеоролики. Сприймання,інтерпретаціяхудожніхтвор івіздотриманнямхарактернихжанровихозн акурізних видів мистецтв. Виконаннятренувальних,навчальнихвпр авоволодіннярізнимиобразотворчимитехні ками,створенняескізів,схем;відпрацюванн яосновнихелементівкомпозиції, розпису, ліплення, підготовкадовиконаннятворчихзавдань. Виконаннятворчихзавданьрізнимизасо бамиіспособамиіззастосуваннямрізнихпри йомів,художніхтехнік,матеріалів,форматів ,імпровізаціязкольорами,лініями,формами. Набуття практичнихнавичок щодо застосування різних технік,прийомівтаматеріалівдляреалізаціїт ворчого задуму в роботах з дотриманнямжанрових ознак. Створення композицій іззображеннямивстатицітадинаміці. Набуття досвіду та оволодіння способамизображення і передачі простору засобамилінійноїтаповітряноїперспективи з дотриманнямзаконівкомпозиції. 24 Створеннярозписів,орнаментівтощоврізни х жанрах образотворчого мистецтва. Участь у мистецьких проєктах, пізнання мистецьких професій. Мистецькакомунікація 3.Пізнаннясебечерезвзаємодіюзрізноманітнимимистецьки ми об’єктами; розвиток емоційного інтелектуОцінюєвласнімистецькіздобутки;оцінюєвласніуспі хитадосягнення,зауважуєпомилкитачастковосамостійновипра вляєїх. Демонструє,презентуєрезультативласноїтворчостіпублічно; взаємодіє з іншими особами через мистецтво, береучастьвобговореннітворівмистецтва,мистецькихідослід ницькихпроєктах,долучаєтьсядомистецькихзаходів. Висловлює свою думку в обговореннях творів мистецтва;регулює власний емоційний стан засобами образотворчогомистецтва,добираєтаоцінюєджерелаінформа ціїпромистецтво:визначаєздопомогоювчителячиіншихосібд жерела інформації про мистецтво. Обирає відомі способитворення,зокремамедіаформати(додаванняілюстраці й,створення нескладних графічних зображень, аудіо - /відеороликів, фото тощо) для художнього самовираження;шукаєідобираєздопомогоювчителячиіншихо сібаудіо -,відео -, ілюстративні й текстові матеріали з різних джерел,плануєсвоюдіяльністьдляреалізаціїпоставленогозавд ання. Презентація результатів власної творчостіпублічно,поясненнязадуму. Обговоренняособливостейвикористанняза собіввиразностівсвоїхроботах.Презентація робітуколективнихвиставкахтворчих робіт, оцінювання та обговореннярезультатівколективної творчості. 25 ШЛЯХИРЕАЛІЗАЦІЇПРОГРАМИ Необхідноюумовоюреалізаціїмодельноїпрограмиєдотриманняінтегративногопідходувнавчанні,якийможерозглядатисяудекількохзначеннях: — (увузькому)черезузгодженняпрограмовогозмістувмежахгалузіміжрізниминавчальнимипредметами(заумовиавтономноговикладання «Музичнемистецтво»,«Образотворчемистецтво»); — (уширокому)черезузгодженняпредметівмистецькоїосвітньоїгалузізізмістоміншихосвітніхгалузей(наприклад,сприйманнямузичноготвору,мультфі льмутощоназаняттяхзвивченнямови),заумовидидактичноїдоцільностітакоректності використаннятогочиіншого матеріалу. Побудова модельної програми інтегрованого курсу «Мистецтво» передбачає навчання за навчальним предметом двічі на тиждень (2 години натиждень),причомуодназнихприсвячуєтьсявивченнюмузичногомистецтвавінтеграціїзіншимивидамимистецтва,адруга— образотворчогомистецтвавінтеграціїзіншимивидамимистецтва. Освітнійпроцесспрямованонанабуттякомплексуключовихйпредметнихкомпетентностейусферімузичноготаобразотворчогомистецтва. Результатом мистецької освіти школярів повинен стати комплекс сформованих ключових і предметних компетентностей, які проявляються черезмистецькуграмотність, умистецькійдіяльності здобувачівосвітита здійсненні мистецькоїкомунікації. Застосовуючиінтеграціючерезузгодженняпрограмовогозмістувмежахгалузіприавтономномувикладанніміжрізниминавчальнимипредметами «Музичнемистецтво»та«Образотворчемистецтво»,впроцесівикладанняінтегрованогокурсуслідураховуватиєдністьтакихвидівмистецтва:музичногомистецт ва та образотворчого мистецтва. Обидва види мистецтва мають спільні та відмінні риси, на уроках учитель їх репрезентує у своїй неповторності(виокремлюючирозбіжностіміжнимийхарактернимирисами,якіпритаманнітількицьомувидумистецтва)тавєдності(череззнаходженняспільни хрисйхарактеристик). Концептуальні засади інтегративного навчання мистецтва базуються на єдності всіх складових: цілей, організації навчання, що базується на єдностімистецької грамотності,мистецькоїдіяльностітамистецькоїкомунікації. Перший адаптаційний цикл базової середньої освіти навчання мистецтва в 5-6 класах базується на інтегрованому, діяльнісному, особистісноорієнтованому,компетентнісному,диференційованому,індивідуальномупідходах,якідозволяютьуєдностітапротиставленнінабутимистецькогод освідуй опанувати основні види мистецтва: музичне, візуальне (образотворче), хореографічне, театральне, екранні, при домінантному вивченні музичного тавізуальногомистецтва.Інтегрованийпідхідувивченнімистецтваґрунтуєтьсянаєдностірізнихвидівмистецтва.Провіднимивидамидіяльностівідповіднодо змістових ліній програми є мистецька грамотність, мистецька діяльність та мистецька комунікація, у процесі яких відбувається формування і розвиток предметни хмистецьких компетентностей—музичних, образотворчих тощо. Особливостіорганізаціїосвітньогопроцесупідчасвивченняінтегрованогокурсу«Мистецтво.5-6класи» Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші формиорганізації освітньогопроцесувстановлюютьсязакладомзагальної середньоїосвітивмежахчасу,передбаченогоосвітньоюпрограмою. Основноюформоюнавчаннямистецтваєурокякосновнаформаорганізаціїнавчаннямистецтвавшколі,якіснасвоєрідністьйогозалежитьвідцілей,характер успілкуванняівзаємодіїпедагогазучнями,методівнавчаннятавиховання.Урокиможутьпроводитисьурізнихформах:бесіда,діалог,дискусія,проєкттощо. Тривалість уроків в закладах освіти у п’ятих-шостих класах становить 45 хвилин. Заклад освіти може обрати інші, крім уроку, форми організаціїосвітньогопроцесу. На основі модельної освітньої програми предмета/інтегрованого курсу вчитель/вчителька складає календарно-тематичне планування з урахуваннямнавчальнихможливостейучнівкласу. 26 Календарне планування здійснюється вчителями на підставі модельної програми в довільній формі, з використанням друкованих чи електроннихджерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справоюпедагога.Автономіявчителя/вчителькимаєбутизабезпеченаакадемічноюсвободою,включаючисвободувикладання,свободувідвтручаннявпедагогіч ну,науковопедагогічнутанауковудіяльність,вільнимвиборомформ,методівізасобівнавчання,щовідповідаютьосвітнійпрограмі,розробленнямтавпровадженнямавторськ ихнавчальнихпрограм,проєктів,освітніхметодикітехнологій,методівізасобів,насампередметодиккомпетентнісногонавчання. При розробленні календарно-тематичного, системи поурочного планування вчителю/вчительці необхідно самостійно вибудовувати послідовністьформування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраному ними підручнику. Педагог можесамостійнопереносити теми уроків,відповідно дозасвоєння учнями навчальногоматеріалу,визначати кількістьгодин навивчення окремихтем.Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю/вчительці зметоюполіпшенняосвітнього процесу, а не контролюватийого. Тематичне планування — визначення послідовності уроків, основних видів роботи на уроці. Педагог може його здійснювати на основі обраногопідручника. Тематичне планування розпочинається з ретельного вивчення педагогом навчальної програми з предмета, освітніх стандартів, визначенняосновнихвиховних ірозвивальних завданьумежах навчального предметавціломуізпевноїтемизокрема. Модельна програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, добору освітнього мистецького матеріалу: кожен педагогмає можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання учнями, орієнтуючись на критерій їхньої високої художньої якості, тематику,цікавістьдляучнівівідповідністьїхньомувіку.Вищеозначеневідображаєтьсяукалендарнотематичномупланіпедагогананавчальнийрік,відповіднодоякоговін(вона)здійснюєнавчанняздобувачівосвіти. Орієнтовнимплануваннямпередбаченоплануваннядвохуроківмистецтванатижденьабоскладанняпланівнаокреміпредметизавидамимистецтва:образот ворчемистецтво імузичне мистецтво за спільною тематикою. Зважаючи на визначені основні пріоритетні напрями мистецької діяльності, вчитель мистецтва планує проведення уроків мистецтва, розрахованихна 2 години на тиждень, одна з яких присвячена вивченню музичного мистецтва, а інша — вивченню образотворчого мистецтва. Всього на вивченнямистецтвав5-6класахвідводиться70годин;відповіднонаІсеместр—32години,анаІІсеместр— 34годинита2годинирезервногочасу,щопередбачаєорганізаціюекскурсій, відвідуваннямузеївтощо. Поурочний план складають на основі тематичного плану, змісту програми, знання вчителем учнів, а також рівня їхньої підготовки. В плануванніурокупередбаченодва етапи: осмисленняметиуроку,осмисленняірозробкакожногоетапууроку;записпланууроку. Метаурокувизначаєтьсянаосновізмістумодельноїпрограми.Вчительрозробляєсценарійуроку,розглядаєтаплануєсвоїдіїтадіїучнів. Наступнийетаппланування—підбіросвітньогомистецькогоматеріалутапідготовкааудіовізуальногосупроводууроку.Педагогплануєнеобхіднийі достатній матеріал, з яким повинні ознайомитися школярі, добирає твори для сприймання (виконання), накреслює послідовність етапів уроку та обираєвидипрактичноїмистецькоїдіяльності.Підготовкаучителядоуроківохоплюєнетількиописструктуриіпослідовностіетапівуроків,айпрогнозуєможливіза питання,відповіді, судженнясамихучнів. Записпланууроку.Післяретельногоаналізутаобдумуваннякомпозиційурокупедагогпишеплан-конспектуроку.Плануроку— цетворчийпошукпедагогаіпроявйогопедагогічноїмайстерності, вякомуємісце педагогічнійімпровізації. 27 Структура уроку може бути, наприклад, такою: тема уроку, клас, мета уроку з конкретизацією його дидактичних завдань, опис змісту й форморганізації мистецької освітньої діяльності школярів, добір і запис методів, засобів навчання, система завдань, контроль і корекція навчальної діяльностіучнів. У плані уроку уточнюється його структура, визначається орієнтовна міра часу на різні види роботи, передбачаються заходи перевірки успішностінавчання школярів, конкретизуються їхні прізвища, кого планується опитати, перевірити тощо. Успіх уроку залежить не тільки від старанної підготовки до нього вчителя,а й від підготовки самих учнів до роботи на уроці,від того психологічного настрою, з яким вони приходять на урок. Орієнтовнасхемаплану-конспектуурокузалежитьвідтипуурокутайогомісцяувивченні теми. Орієнтовнасхемаплану-конспектууроку 1. Темапрограми,темауроку. 2. Метауроку.Завдання:а)освітні;б)виховні;в)розвиваючі.Компетентності. 3. Типуроку.Видуроку.Методинавчання;методивикладання. 4. Обладнання.Засобинавчання.Дидактичний,методичний,наочнийматеріал.Твори,щовивчаються. 5. Хід уроку по етапах: Актуалізація опорних знань і мотиваційних станів. Форми і види ознайомлення із новим матеріалом. Опис ходу проведенняпрактичнихітворчихзавдань. Описігровоїдіяльності.Рефлексія, оцінюваннянавчальних досягнень.Підсумок уроку. Сучасний урок мистецтва становить основу педагогічної системи формування в учнів свідомого художньо-естетичного, ціннісного ставлення домистецтва.Педагогмаєбутикомунікативновиразним,абиучнінетількирозуміли,айпозитивносприймалиякмовленняучителя,такіпаралінгвістичнийконтекс тмови(доречність жестів,міміки,зовнішнійвиглядтощо)та елементарноволоділициммистецтвомсамі. Загальнівимогидоорганізації уроку: • проведенняурокунаосновісучаснихнауковихдосягнень,передовогопедагогічногодосвідутазакономірностейнавчальногопроцесу; • проведенняурокунаосновіметодикгуманнихдидактичнихімистецькихконцепцій; • особистіснаспрямованістьнауроці,якадозволяєзабезпечитиумовидлясамореалізаціїкожногоучнятарозвиткуефективноїнавчально-пізнавальної діяльностізурахуваннямінтересів,потреб, нахилів, здібностей,життєвих цінностейучнів; • оптимальнепоєднанняісистемнареалізаціянауроцідидактичнихпринципів; • встановленнянауроціінтеграційних,міжпредметнихзв’язків; • зв’язокізранішезасвоєнимизнаннями,навичками,уміннями,опоранадосягнутийрівеньрозвиткуучнів; • актуалізація,стимулюванняйактивізаціярозвиткувсіхсферособистостіучня:мотиваційної,пізнавальної,емоційно-вольової,фізичної,моральноїтощо; • логічність,вмотивованістьтаемоційністьусіхетапівнавчально-пізнавальноїдіяльностіучнів; • ефективнезастосуваннясучаснихдидактичнихзасобів,педагогічнихінноваційнихтехнологій,комп’ютернихтехнологій,мас-медіа; • тіснийзв’язокнавчанняізжиттям,перш за все—зособистіснимдосвідомучня; • формуванняпрактичнонеобхіднихзнань,навичок,умінь,ефективноїметодикинавчально-пізнавальноїдіяльності; • формуваннямотиваціїнавчально-пізнавальнихдій,професійногостановлення,потребипостійноїсамоосвіти; • діагностика,прогнозування,проєктування і планування кожного уроку. Кожнийурокмистецтвамаєсприятиефективнійреалізаціїосновнихфункційдидактичногопроцесу— освітньої,розвиткової,виховноїтасамовдосконалення. На перший план уроку виходить виховна функція дидактичного процесу, що вимагає від вчителя зміни парадигми уроку, з метоюформуваннядуховногосвітуучня,розвиткутакихособистіснихякостей,яксамоактуалізаціятасамореалізація,визнанняправабутисуб’єктомнавчальногоп роцесуі формування суб’єкт-суб’єктних взаємин на кожному уроці, розвиток гуманної та особистісно спрямованої парадигми. 28 До традиційних типів ми зараховуємо уроки: введеннявтему; заглибленнявтему; узагальненнятасистематизаціїзнань; контролютаоцінюваннянавчальнихдосягнень. Кожентипурокумистецтвамаєсвоюструктуру,якаєінваріантною. Варіюватисявмежахкомбінованогоурокуможепобудовауроку.Цезалежитьвіднавчально-виховноїмети,якоївчительплануєдосягнутивпроцесіуроку. Уроквведеннявтему Ціурокиєпершимивтемі,наякихучительмистецтвазнайомитьізтемоютарозповідаєпроосновнізавданняпідчасвивченнятеми.Урокивведенняв тему слугують підґрунтям для поглиблення і систематизації знань, практичних умінь і навичок, які набувають учні в процесі опанування різних видівмистецькоїдіяльності.Назосередженняувагишколярівщодорозв’язанняпроблемнихпитаньуроку.Головнезавданнявчителянатакихуроках— підвестишколярів до самостійних висновків та узагальнень наприкінці уроку. На основі створення пошукової ситуації учні роблять висновки про важливість таосновні положеннязвивченнятеми. Урокзаглибленнявтему Такіурокиєпродовженнямпершогоурокувтемі,накожномууроцізаглибленнявтему(вониявляютьсобоювсіуроки,крімпершого,передостаннього і останнього уроків) школярі під керівництвом учителя пізнають і практично опрацьовують усі аспекти теми, що вивчається. Головнезавдання педагога, поступово розкриваючи нові грані теми, встановлювати зв’язки теми уроку із набутим практичним мистецьким досвідом школярів.Формиіметоди,яківчительобираєдляорганізаціїструктурнихелементівуроку,повинніпідпорядковуватисяпідтемі,якаорганічноскладаєпослідовніст ьзасвоєнихпрактичних умінь школярів. Урокузагальненнятасистематизаціїзнань(наурокахмистецтвацепередостаннійуроквкінцісеместру) Структураурокутака:повідомленнятеми,метитазавданьуроку;актуалізаціямотиваціїучінняучнів;відтворенняйузагальненняпонятьізасвоєннявідповід ної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних наукових ідей; самостійна творча робота,виконаннятестових завдань, підсумкиуроку. Урокконтролютаоцінюваннянавчальнихдосягнень.Підсумковийурок Цейурокєостаннімурокомнавчальноїчверті(семестру),наякомуучительузагальнюєвивченийматеріал,підбиваєпідсумкививченого,зосереджуєувагу на творчих здобутках школярів, практичних досягненнях у сфері художньо-творчої діяльності учнів, підбиває підсумок щодо ступеня засвоєннямистецької інформації, повторює основні поняття з теми, пригадує разом із учнями мистецькі твори, порівнює, узагальнює інформацію. Особливої увагивчитель приділяє формі проведення уроку, демонструє творчі здобутки у вигляді готових практичних робіт, влаштовує виставки, проводить тестування,обговорення, визначає рівень сформованості ключових компетентностей та проводить оцінювання навчальних досягнень школярів. Основною метою цихуроківєстимулюванняучнівдоподальшогоопануваннямистецтва,заохочуєшколярівтасприяєрозвиткутворчогопотенціалукожногошколяра. 29 Вимогидоінтегрованихуроків: Інтегрованийурок—цеміждисциплінарнеоб’єднанняуроків,спрямованенакомплекснепізнаннятеми,законів,ідейзметоюотриманняшколярамибільш поглибленого розуміннятієїчиіншоїситуації. Інтеграція в процесі вивчення мистецтва розуміється як процес пристосування чи об’єднання окремих елементів або частин різних видів навчальноїдіяльності вєдине ціле, заумовицілісноїфункціональноїїхньоїоднотипності. Метою інтегрованих уроків стає формування в учнів цілісного світогляду про мистецтво, активізація пізнавальної мистецької діяльності,підвищення якості засвоєного матеріалу, розвиток творчого і критичного мислення, створення творчої атмосфери, формування навичок самостійної роботи,ефективна реалізація розвивально-виховної функції. Інтегровані уроки в освітній галузі «Мистецтво» розраховано на 2 години на тиждень (всього 70 годин), причому на одну із них відбуваєтьсяакцентуаціяна образотворче мистецтво, наіншу— на музичнемистецтво. Вартозвернутиувагунате,щонадвохурокахвизначаєтьсяоднатема,алеплануютьсярізніметайзавдання. Слід звернути особливу увагу на набуття мистецької грамотності, на єдність і розбіжність між мистецькими поняттями, на поєднання видівмистецької діяльності, зазначених у програмі, а також доцільність та оптимальність практичних і творчих форм мистецької діяльності, методів, прийомівупізнанні мистецтвата набутті практичногодосвідухудожньо-творчоїмистецької діяльності таздійсненнямистецькоїкомунікації. Орієнтовнаструктураінтегрованогоуроку(музичнаскладова) 1. Організаційниймомент. 2. Актуалізаціяопорнихзнань.Мотиваціядонавчання. 3. Мистецькаграмотність.Мистецькадіяльність.Новийматеріал:музичнесприймання,аналізтаінтерпретаціямузичноготвору(музичнихтворів),знайом леннязмузичними, мистецькимипоняттями, творчістюкомпозиторів. 4. Мистецька діяльність. Практична художньо-творча мистецька діяльність: навчання співу (розспівки, виконання пісень); пластичне інтонування,виконаннямузично-ритмічних рухів, елементарнемузикування. 5. Мистецькакомунікація.Ігровеспілкування:музично-дидактичні,музичносюжетніігри,інсценуванняпісень,казок,програмнихтворівтощо.Оцінюваннямистецькоїдіяльності, обговоренняуспіхівтадосягнень. 6. Узагальненнямистецькоїдіяльності:закріпленнявивченогоматеріалу,оцінюваннянавчальнихдосягнень.Рефлексія. 7. Підсумокуроку. Орієнтовнаструктураінтегрованогоуроку(образотворчаскладова) 1. Організаційниймомент. 2. Актуалізаціяопорнихзнань.Мотиваціядонавчання. 3. Мистецькаграмотність.Мистецькадіяльність.Новийматеріал:сприйманнятворівобразотворчогомистецтва,аналізтаінтерпретаціямистецькихтво рів, знайомленнязобразотворчими, мистецькимипоняттями, творчістюмитців. 4. Мистецькадіяльність.Практичнахудожньо-творчамистецька діяльність:виконанняпідготовчихтворчихвправ ізроз’ясненнями;самостійнахудожньо-творчадіяльність(здемонстрацієюпослідовностівиконаннязавдань,інструктажем— словесний,візуальний,відео). 5. Мистецькакомунікація.Ігровеспілкування:мистецькідидактичні,мистецькосюжетніігри.Оцінюваннямистецькоїдіяльності,обговоренняуспіхівта досягнень. 6. Узагальненнямистецькоїдіяльності:закріпленнявивченогоматеріалу,демонстраціярезультатівпрактичноїроботи,оцінюванняхудожньо-творчої мистецькоїдіяльностішколярів. Рефлексія. 7. Підсумокуроку. 30 Урокузагальненнязнаньпроходитьувиглядіцікавоїмистецькоїподорожі,екскурсіїтощо. Нетрадиційний (нестандартний урок) — це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. На уроках мистецтва цей тип урокуможна використовувати майже на кожному уроці, окрім першого та останнього уроків у темі. Назви уроків дають деяке уявлення про мету, завдання іметодикупроведеннятакихзанять.Найпоширенішісередних—уроки-пресконференції,уроки-аукціони,уроки-діловіігри,уроки-занурення,урокизмагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп’ютерні уроки, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, театралізовані уроки,уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-концерти, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо. Кожен тип уроку мистецтва має свою структуру, яка є інваріантною. Варіюватися в межах комбінованого уроку може побудова уроку. Це залежитьвід навчально-виховної мети, якої вчитель планує досягнути в процесі уроку. Учитель подає можливі варіанти і способи виконання діяльності, учні обирають спосіб фіксаціїнового матеріалу та способи виконання завдань на уроці. До нетрадиційних(нестандартних)уроків мистецтва належать: • уроки-ігри(ділові,рольові,мистецькі); • уроки-сценарії(заприкладомТV-програм); • уроки-пошуки(зорганізацієюсамостійноїроботиучнів).
Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти
Відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту", Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 688), та з метою організації оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класах закладів загальної середньої освіти НАКАЗУЮ:
1. Затвердити методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, що додаються.
2. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій довести цей наказ до відома керівників закладів загальної середньої освіти.
3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі", від 27.08.2019 № 1154 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу", від 16.09.2020 № 1146 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи".
4. Департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.) зробити відповідну відмітку у справах архіву.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Рогову В.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти
У методичних рекомендаціях окреслено підходи оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно орієнтованого і компетентнісного навчання.
Оцінювання рекомендуємо розглядати як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об'єкт, який оцінюють. Оцінювання доцільно здійснювати з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного учня/учениці, формування у нього/неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.
Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу, спрямована на формування суб'єктної позиції учня/учениці через активне залучення його/її до самооцінювання/взаємооцінювання і прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності.
Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.
Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.
Реалізацію формувальної функції оцінювання забезпечують відстеженням динаміки навчального поступу учня/учениці, визначенням його/її навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.
Діагностувальна функція дає можливість виявити стан набутого учнями досвіду навчальної діяльності відповідно до поставлених цілей, з'ясувати передумови стану сформованості отриманих результатів, причини виникнення утруднень, скоригувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток. Обидві функції взаємодоповнюють одна одну і зумовлюють особливості організації оцінювальної діяльності.
Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України "Про освіту" результати навчання - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.
Задля здійснення оцінювання з урахуванням вікових особливостей учнів 1-4 класів щодо можливостей оволодіння певними складниками результатів навчання серед них пропонуємо виокремлювати об'єктивні результати навчання (знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов'язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти) та особистісні надбання учня/учениці (активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення), які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання.
Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:
формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;
підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом / освітньою програмою.
Оцінювання передбачає організацію діяльності учнів задля отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного заняття / системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу освіти.
Залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання, зокрема отримання даних, пропонуємо здійснювати під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка може бути: за формою - індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом виконання - усною (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо), письмовою (окремі навчальні завдання, у тому числі тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні роботи), практичною (дослід, практична робота, навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо), програмованою (з використанням електронних засобів навчання, дозволених для використання в закладах загальної середньої освіти). З урахуванням опрацьованого програмового матеріалу відповідно до календарно-тематичного плану та готовності учнів виконувати завдання вчитель самостійно може визначати форму, спосіб, зміст, час виконання навчально-пізнавальної діяльності і фіксувати їх у планах-конспектах уроків/занять.
За отриманими даними про результати навчання, на основі їх аналізу залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, пропонуємо визначати оцінку як показник досягнень навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці.
З урахуванням мети оцінювання змінено підходи до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета вивчення / інтегрованого курсу пропонуємо використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі), яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.
Задля уніфікації термінів та зручності їх використання в практичній діяльності пропонуємо оцінювальне судження називати вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату - рівневою оцінкою.
Вербальну і рівневу оцінки можуть виражати як усно, так і письмово. Рекомендуємо характеризувати процес навчання та його результати доброзичливими, лаконічними, чіткими, об'єктивними, конкретними оцінювальними судженнями. Рівень результату навчання рекомендуємо визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами: "початковий" (П), "середній" (С), "достатній" (Д), "високий (В)". Пропонуємо враховувати, що оцінка буде допомагати учню/учениці усвідомлювати власні успіхи і шляхи подолання утруднень.
Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах рекомендуємо виражати вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах - або вербальною оцінкою, або рівневою оцінкою за вибором закладу загальної середньої освіти на підставі рішення його педагогічної ради.
Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання пропонуємо здійснювати на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (додаток 1). Вона дозволяє забезпечити об'єктивність і точність результату оцінювання та розроблена з урахуванням таких показників:
якість знаннєвого складника компетентностей (дієвість, гнучкість, міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність; до того ж визначальними ознаками є дієвість і гнучкість знаннєвого складника, що виявляються у готовності учня/учениці застосовувати знання в навчальних ситуаціях);
сформованість діяльнісного складника компетентностей за рівнями реалізації навчальної діяльності: рівень розпізнавання і копіювання зразків, репродуктивний, продуктивний, продуктивно-творчий рівні;
прояв мотиваційно-ціннісного складника компетентностей, а саме умотивованості, пізнавального інтересу, відповідальності, ініціативності.
Відповідно до Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 № 1480, заклад загальної середньої освіти може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учня в освітній програмі і конкретизувати їх у частині Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти, що стосується системи оцінювання результатів навчання учня/учениці.
З метою забезпечення вільного вибору педагогічними працівниками методик, технологій навчання підходи до оцінювання у різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, що спрямовані на реалізацію обраних освітніх програм. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу загальної середньої освіти.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці (додатки 2, 3).
Учитель може обрати і погодити з батьками учнів форму зворотного зв'язку. Рекомендуємо системно проводити роз'яснювальну роботу з батьками щодо особливостей оцінювання результатів навчання учня та процесу їх досягнення, що сприятиме спрямуванню оцінювання на розвиток дитини, а не на навчання заради оцінки.
Організовуючи освітній процес рекомендуємо враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Формувальне оцінювання спрямовують на з'ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем програмовим матеріалом та запобігання утруднень на подальших етапах навчання. Задля цього учителю пропонується здійснювати постійне спостереження за динамікою розвитку особистісних якостей учня/учениці, рівня сформованості у нього певних навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, сприяє формуванню впевненості щодо власних можливостей та навичок учіння. За потреби коригує навчальний поступ учня/учениці.
Формувальне оцінювання рекомендуємо здійснювати в психологічно комфортних умовах, що передбачають рівноправний діалог між учнем/ученицею та вчителем. Оцінювальну діяльність, зазвичай, розпочинають із самооцінювання учнем/ученицею власної роботи (або взаємооцінювання результатів навчання учнями) і завершують оцінюванням результату учителем.
Рекомендуємо дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання.
1. Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей. Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку (заняття). Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання була можливість з'ясувати, на якому рівні вона досягнута.
2. Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання. Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить оцінювальну діяльність прозорою і зрозумілою та сприяє формуванню позитивного ставлення до неї. Під час добору критеріїв оцінювання для кожного конкретного навчального завдання / системи навчальних завдань слід враховувати, що критерії - це набір якісних характеристик результату навчання, які використовують для формулювання оцінювального судження щодо нього.
3. Формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання. Для організації самооцінювання і взаємооцінювання можна використовувати різноманітні інструменти зворотного зв'язку. Рекомендуємо, щоб зворотний зв'язок був зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. Важливо не протиставляти дітей одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Труднощі у навчанні пропонуємо обговорювати з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини. Під час взаємооцінювання доцільно формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, ділитись досвідом щодо його покращення. Це сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значущості кожного в колективі.
4. Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності пропонуємо спрямовувати учнів на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності й визначення кроків подальшого навчання з метою покращення результатів.
5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Корекція виконаної роботи буде одним із важливих елементів процесу поетапного формування навчальних дій. Учитель може привернути увагу школяра на алгоритм виконання завдання, зразок, на основі якого виконувалося завдання, поставити орієнтувальне запитання тощо. Вибір інструментів корекції здійснюють з урахуванням психологічних особливостей дитини та рівня опанування нею навчального матеріалу. Під час корекції пропонуємо надавати перевагу індивідуальній роботі.
Привертаємо увагу до об'єктів формувального оцінювання. Ними можуть бути як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання. Для співвіднесення навчальних дій учня/учениці з етапами досягнення результату рекомендуємо використовувати Орієнтовну рамку оцінювання, відповідно до яких процес досягнення результату навчання проходить через такі рівні реалізації навчальної діяльності: рівень розпізнавання об'єкта вивчення; репродуктивний рівень навчальних дій у типових навчальних ситуаціях; продуктивний рівень навчальних дій в аналогічних типовим навчальних ситуаціях; продуктивно-творчий рівень навчальних дій у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях.
З огляду на зазначене пропонуємо добирати до уроку, системи уроків, занять навчальні завдання, що забезпечують досягнення очікуваного результату навчання, з урахуванням готовності учнів виконувати його на певному рівні реалізації навчальної діяльності учнями. До прикладу, для поетапного досягнення очікуваного результату "правильно вживає в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого роду закінчення -ом, -ем (-єм), в іменниках жіночого роду - закінчення -ою, -ею (-єю) учитель може дібрати такі завдання:
Рівень реалізації навчальної діяльності | Конкретизований очікуваний результат | Приклад завдання |
розпізнавання об'єкта вивчення | Обирає іменник жіночого роду в орудному відмінку однини | Назви/підкресли іменники жіночого роду в орудному відмінку однини. |
репродуктивний | Обирає закінчення іменників жіночого роду в орудному відмінку однини | Запиши речення, розкривши дужки. |
продуктивний | Записує іменники жіночого роду у формі орудного відмінка однини | Запиши подані іменники у формі орудного відмінка однини. |
продуктивно-творчий | Добирає іменники жіночого роду і записує їх у формі орудного відмінка однини | Обери іменники жіночого роду і склади з кожним з них речення так, щоб ці іменники були у формі орудного відмінка однини. |
Результат виконання кожного з таких завдань може бути оціненим з формувальною метою. При цьому пропонуємо враховувати, що дидактична доцільність формувального оцінювання поточних навчальних завдань уроку/заняття буде виправданою, якщо усі навчальні завдання уроку/заняття і за змістом, і за передбачуваними навчальними діями будуть пов'язаними і взаємозалежними, дібраними з урахуванням поетапності опанування навчальними діями. Окрім того, під час підготовки до уроку/заняття пропонуємо планувати оперативну перевірку роботи над завданням з використанням різних інструментів зворотного зв'язку.
Результати формувального оцінювання рекомендуємо виражати вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того, як висловив/ли думку учень/учні. Також пропонуємо врахувати, що оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під час самооцінювання і взаємооцінювання.
Основою формулювання оцінювальних суджень може бути Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання та очікувані результати, окреслені в освітній програмі. Учителю пропонується співвідносити результат виконаного завдання з описом характеристики результатів навчання, конкретизувати його відповідно до змісту завдання, передбаченого для досягнення очікуваного результату, та озвучити/записати оцінювальне судження. До прикладу, в Орієнтовній рамці зазначено: визначає спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами; на його основі учитель формулює судження: "Ти правильно обрав пам'ятку для пояснення способу обчислення, водночас дотримуйся послідовності дій".
В оцінювальному судженні розкривають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог. Оцінювальне судження, зазвичай, виражає не лише емоційне сприйняття результату роботи учня, його прогресу (типу "Молодець!", "Чудово!"), а розкриває суть досягнутого учнем результату відповідно до конкретних очікувань (типу "Іменники в тексті визначено правильно, однак перевір написання слів у рядку...", "Дякую за старанність, хід розв'язування задачі обрано правильно, повтори способи обчислень за № 102 на с. 34" тощо). Рекомендуємо не допускати формулювання оцінювальних суджень, що принижують гідність дитини.
З метою побудови освітнього процесу з урахуванням даних про навчальний поступ учнів рекомендуємо перевіряти кожну письмову роботу учня як у робочих зошитах, так і в навчальних посібниках з друкованою основою, якщо такі використовуються в освітньому процесі. Під час перевірки письмових робіт доцільно враховувати індивідуальні особливості учнів, їх готовність до самоперевірки та диференційовано виправляти виявлені у роботах учнів помилки. До прикладу, позначити на полі рядок зі словом / числовим значенням тощо, де допущено помилку; підкреслити букву/число тощо, що є помилковим; перекреслити неправильний запис і надписати правильний варіант тощо. У такий спосіб учитель має можливість підготувати учнів до осмисленого сприйняття перевірених робіт і спрямовує їх роботу на коригування досягнутих результатів. Результати виконання письмових завдань учнями вчитель може враховувати під час підготовки до наступного уроку/заняття, передбачати диференційовану, індивідуальну роботу щодо подолання виявлених в учнів утруднень та попередження можливих утруднень, що можуть бути наслідком виявлених.
Під час перевірки письмових робіт учнів учитель пропонує учням дотримуватися культури записів виконаних завдань. З метою формування навички письма, за потреби, подає зразок правильного написання цифри, букви, з'єднань букв у 1 класі у вільних рядках, у 2-4 класах - на полях сторінки зошита.
Учитель разом з учнями може обрати позначення самооцінки учня, оцінки вчителя для фіксації перевірених робіт. Окрім позначень важливими для організації подальшої роботи є записи оцінювальних суджень щодо виконання письмової роботи. Рекомендуємо формувати в учнів уміння опрацьовувати перевірені роботи за позначками вчителя, визначати місця утруднень, виправляти помилки і в подальшому їх уникати. З цією метою за результатами перевірки на наступних після неї уроках учитель організовує індивідуальну/диференційовану роботу (у 1-2 класах колективну/групову за типовими помилками/утрудненнями; у 3-4 класах - пріоритетно індивідуальну самостійну роботу). У межах уроку така робота може бути короткотривалою. Водночас планується вона системно й спрямовується на формування навичок самонавчання, уміння знаходити способи подолання виявлених утруднень, розвиток мотивації досягнення успіху, виховання відповідальності за виконувану навчальну діяльність.
Інформацію щодо сформованості певних результатів навчання учня/учениці та процесу їх досягнення, які учень/учениця виявляє під час виконання усних завдань, практичних робіт тощо, рекомендації щодо їх покращення учитель може фіксувати на носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/електронних щоденниках учнів тощо). Оцінювальні судження, записані у робочих зошитах, доцільно не дублювати на інших носіях зворотного зв'язку з батьками. Інформування рекомендуємо здійснювати для створення передумов покращення результатів навчання.
У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика за обсягом) / кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендуємо проводити тематичні діагностувальні роботи.
Тематична діагностувальна робота є засобом зворотного зв'язку стосовно опанування учнями частиною очікуваних/обов'язкових результатів навчання з метою оперативного регулювання та коригування освітнього процесу задля підвищення його ефективності. Її рекомендуємо проводити з метою:
визначення якісних і кількісних характеристик оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до очікуваних результатів навчання, визначених в освітній програмі;
виявлення утруднень в навчальній діяльності учнів, коригування освітнього процесу та (за потреби) внесення коректив до календарно-тематичного планування з метою подолання виявлених в учнів утруднень;
прогнозування результатів навчання на наступному етапі опанування програмовим матеріалом з урахуванням шляхів удосконалення методики навчання.
Змістовим наповненням тематичної діагностувальної роботи є система навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності та за результатами виконання яких можна отримати об'єктивну інформацію про досягнення групи взаємопов'язаних очікуваних результатів навчання учня на певному етапі опанування програмовим матеріалом.
Обсяг завдань у тематичній діагностувальній роботі рекомендуємо визначати з урахуванням вікових можливостей учнів виконати завдання протягом 1 навчальної години, а зміст завдань, види навчальної діяльності добирають з урахуванням специфіки предмета вивчення, готовності учнів виконати завдання для виявлення результату.
Діагностувальні роботи можуть містити завдання, які виконують усно (переказ, власне висловлення тощо), письмово (списування, диктант, тестові завдання тощо), практично (дослід, моделювання/конструювання, виконання практичної роботи тощо) та завдання, що передбачають виконання роботи з допомогою електронних освітніх ресурсів.
Завдання діагностувальних робіт пропонуємо добирати таким чином, щоб результат навчання, який оцінюють на даному етапі навчання, можна було чітко визначити за результатами виконання завдання.
З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання: аудіювання (2-4 кл.), читання вголос (1-4 кл.), читання мовчки (3-4 кл.), читання напам'ять (2-4 кл.), роботу з літературним твором/медіа текстом (2-4 кл.), діалог (усно/письмово, 2-4 кл.), усний переказ (2-4 кл.), письмовий переказ (3-4 кл.), усний твір (2-4 кл.), письмовий твір (4 кл.), списування (1-4 кл.), диктант (2-4 кл.), робота з мовними одиницями (2-4 кл.). Комбінації навчальних завдань у діагностувальних роботах учитель може визначати самостійно з урахуванням дидактичної доцільності їх поєднання та часу, необхідного для виконання певного навчального завдання. Протягом року запропоновані види навчальних завдань у діагностувальних роботах можуть повторюватись. Кількість разів уміщення одного і того ж навчального завдання (кількість аудіювань, диктантів тощо) учитель може визначати з урахуванням особливостей формування певного очікуваного результату навчання та стану його досягнення учнями. З урахуванням дидактичної доцільності діагностувальна робота може бути представлена у тестовій формі й містити тестові завдання закритого і відкритого типів.
З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова вивчення) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання: аудіювання (1-4 кл.), читання (2-4 кл), говоріння (1-4 кл), письмо (2-4 кл.). Комбінування навчальних завдань у діагностувальних роботах вчитель може здійснювати самостійно. Водночас можна скористатися порадами щодо комбінування завдань у діагностувальних робіт з мови навчання.
З математики тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів, та містити навчальні завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв'язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами тощо з урахуванням програмового матеріалу, що опрацьовувався. Водночас учитель може практикувати проведення тематичних діагностувальних робіт, які передбачають перевірку одного із результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв'язувати задачі тощо). Одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року може передбачати виявлення стану сформованості навичок усних обчислень. Зміст завдань у такій роботі, зазвичай, може охоплювати різні змістові лінії навчальної програми з математики.
З інтегрованих курсів, змістове наповнення яких охоплює природничу, соціальну і здоров'язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі, тематичні діагностувальні роботи можуть містити тестові завдання закритого і відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу, практичні роботи з картами, приладами, моделями, а також графічні роботи, за допомогою яких перевіряється вміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми тощо.
Система тематичних діагностувальних робіт у 3-4 класах може містити комплексні діагностувальні роботи для кожного класу, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну, природничу освітню галузі.
Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як "Технологічна", "Інформатична", "Мистецька" і "Фізкультурна", а також з курсів за вибором, зазвичай, не проводять.
Кількість і періодичність діагностувальних робіт з предмета вивчення / інтегрованого курсу учитель може визначати самостійно під час складання календарно-тематичного плану. При цьому пропонуємо враховувати навчальні можливості учнів класу, особливості предмета вивчення / інтегрованого курсу, блок обов'язкових результатів навчання, сформованість яких має бути зазначена у свідоцтві досягнень, та відповідні навчальні завдання для оцінювання, на які орієнтує методика навчання предмета, а також кількість навчальних годин, виділених на предмет в освітній програмі. Водночас пропонуємо врахувати, що загальна кількість тематичних діагностувальних робіт з різних предметів вивчення / інтегрованих курсів має бути дидактично обґрунтованою. Зазвичай, їх планують через кожні 16-20 навчальних годин опрацювання програмового матеріалу.
Під час складання календарно-тематичного плану рекомендовано дотримуватись санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (розділ V). Пропонуємо планувати проведення тематичних діагностувальних робіт з урахуванням розкладу уроків і передбачати не більше 1 тематичної діагностувальної роботи на навчальний день.
Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання. Оскільки тематична діагностувальна робота може містити завдання різних рівнів реалізації навчальної діяльності, то для формулювання оцінювального судження рекомендуємо характеристику результату навчання співвідносити з Орієнтовною рамкою оцінювання з урахуванням видів діяльності, водночас рівня результату навчання учня не визначати. До прикладу: списування виконано, у цілому, правильно, однак ураховуй, що одну букву слова не переносять у наступний рядок. Усно учитель може деталізувати характеристику роботи та коротко зорієнтувати учня або визначити разом з ним перспективу подальшої навчальної діяльності.
Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання рекомендуємо фіксувати у зошитах для тематичних діагностувальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, і повідомляти учням та їхнім батькам.
Якщо учня не було в школі в день проведення діагностувальної роботи, то після повернення він не пише діагностувальної роботи.
Пропонуємо наступний після виконання тематичної діагностувальної роботи урок проводити з метою встановлення зворотного зв'язку щодо якості учіння, зокрема виявлення прогресу здобувача освіти відносно себе самого, створення умов для усунення виявлених утруднень у досягненні очікуваних результатів навчання. На такому уроці рекомендуємо організовувати аналіз виконаних завдань та роботу над виправленням і попередженням помилок. Під час зворотного зв'язку з учнями за результатами тематичного оцінювання учитель має можливість зорієнтувати їх на успіх, спрямувати на саморозвиток і самовдосконалення. Ця робота може бути фронтальною під керівництвом учителя, груповою чи індивідуальною залежно від кількості виявлених типових утруднень у досягненні результатів навчання, які підлягали діагностуванню, та готовності учнів самостійно їх опрацьовувати.
З метою підготовки до наступного після діагностувальної роботи уроку рекомендуємо учителю у зручний для себе спосіб узагальнити виявлені результати навчання учнів класу, визначити їх досягнення та утруднення, спланувати форми і зміст диференційованої та індивідуальної роботи учнів, визначити шляхи подальшої роботи з метою покращення результатів. Форму аналізу діагностувальної роботи вчитель може дібрати на власний розсуд. Такі документи є робочими матеріалами вчителя, необхідними лише йому для організації освітнього процесу. Тому робочі матеріали вчителя, у тому числі плани-конспекти уроків оформленню за певними зразками не підлягають.
Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Під час підсумкового оцінювання рекомендуємо зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів загальної середньої освіти, з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.
Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Рекомендуємо визначати підсумкову оцінку за рік з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.
Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як "Технологічна", "Інформатична", "Мистецька" і "Фізкультурна" пропонуємо здійснювати шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату навчання.
З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей кожному учню/учениці виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання пропонуємо за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнити результати навчання учнів з предметів вивчення / інтегрованих курсів за кожним блоком обов'язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначити стан сформованості / рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування. Учитель за рішенням педагогічної ради закладу освіти може фіксувати в класному журналі або лише на носії зворотного зв'язку з батьками попередню оцінку за результатами підсумкового оцінювання. Пропонуємо дотримуватись конфіденційності під час інформування учнів та їхніх батьків про результати оцінювання. У разі висловлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, учитель може запропонувати їм індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити. Таку роботу учні, зазвичай, виконують в межах індивідуальної роботи під час уроку.
Підсумкову (річну) оцінку рекомендуємо визначати з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів.
Пропонуємо зразок оформлення результатів підсумкового оцінювання за рік на предметних сторінках класного журналу (на прикладі класного журналу для 2 класу, водночас подібне оформлення в усіх класах - додаток 4).
На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного предмета / інтегрованого курсу пропонуємо записувати номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень з відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу - записувати ці показники характеристики результатів навчання у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень.
У кожній колонці пропонуємо фіксувати стан сформованості обов'язкових результатів навчання (Сформовано - √; ще формується - нічого не записувати). Якщо в 3-4 класах використовують рівневу оцінку, то замість позначки √ пропонуємо записувати першу букву назви рівня, якому відповідає результат навчання.
У частині класного журналу "Зведений облік навчальних досягнень учнів" рекомендуємо записувати лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.
Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України "Про освіту" наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводять державну підсумкову атестацію здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.
Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти і науки України визначає в установленому законодавством порядку.
У свідоцтві досягнень учня пропонуємо надавати розгорнуту характеристику результатів навчання учня/учениці, здобутих протягом навчального року. Для здобувачів початкової освіти пропонуються розроблені два примірні зразки свідоцтв досягнень, окремо для кожного циклу навчання. Обидва примірні зразки свідоцтв досягнень містять такі частини: "Характеристика навчальної діяльності", "Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей", "Рекомендації вчителя", "Побажання батьків".
Привертаємо увагу, що подані в додатках 1, 2 примірні зразки свідоцтв досягнень учнів можуть бути доповненими з урахуванням особливостей освітньої програми закладу загальної середньої освіти.
У першій частині примірного зразка свідоцтва досягнень учня пропонуємо надати характеристику навчальної діяльності учня, показники якої підлягають лише вербальному оцінюванню з висновком: показник виявляється під час навчальної діяльності, що у графі "Сформовано (√) / ще формується" позначати √; виявлення показника потребує спонукання/розвитку, про що у цій графі позначень не робити, щоб надати перспективу для виявлення даного показника на наступних етапах навчання.
У другій частині примірного зразка свідоцтва досягнень учня пропонуємо фіксувати оцінку щодо сформованості того чи іншого результату навчання за освітніми галузями. За умов використання вербальної оцінки у графі "Сформовано (√) / ще формується // Рівень результату навчання" стан сформованості результату навчання рекомендуємо позначати √, або позначень не робити (якщо результат ще формується), що як і в попередньому випадку надає перспективу для подальшого формування результату навчання. За умов використання рівневої оцінки у графі "Сформовано (√) / ще формується // Рівень результату навчання" пропонуємо позначати буквами В/Д/С/П рівень сформованості результату навчання.
У частині "Рекомендації вчителя" доцільно словесно конкретизувати сформованість результатів навчання учнів та окреслити орієнтири індивідуальної траєкторії навчання учня/учениці.
У частині "Побажання батьків / осіб, що їх замінюють" батьки / особи, що їх замінюють можуть записувати власну думку щодо результатів навчання їхніх дітей, висловлювати побажання щодо подальшої співпраці із закладом загальної середньої освіти з питання навчання дитини.
Свідоцтво досягнень учня (примірний зразок № 1, примірний зразок № 2, що є відповідно додатком 2 та 3 до цих методичних рекомендацій) можуть підписувати учитель класу, батьки учня, керівник закладу загальної середньої освіти. Оригінал документа пропонується зберігати батькам учня/учениці чи особам, що їх замінюють. Копію документа з відміткою "Згідно з оригіналом", що закріплено печаткою, рекомендуємо зберігати в особовій справі учня. Пропонуємо не переписувати інформацію із свідоцтва досягнень учня до особової справи. В особовій справі доцільно лише зазначати рішення про переведення до наступного класу.
Підставою для зарахування учнів до 5 класу є свідоцтво досягнень учня, у якому результати навчання можуть бути схарактеризовані вербальною або рівневою оцінкою, що залежить від вибору вербального або рівневого оцінювання закладом загальної середньої освіти, що затверджене рішенням педагогічної ради.
Ураховуючи, що кожен учень / кожна учениця мають певні обдарування до хоча б одного виду навчальної діяльності, за підсумками навчального року рекомендуємо нагороджувати учнів відзнаками (грамотами, дипломами тощо) школи за індивідуальні досягнення.
Ці методичні рекомендації з питань оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів мають рекомендаційний характер. Відповідно до статті 54 Закону України "Про освіту" щодо академічної свободи педагогічних працівників заклад загальної середньої освіти може розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів, дотримуючись таких її ключових показників:
система оцінювання дозволяє реалізувати принцип дитиноцентризму в оцінювальній діяльності, що передбачає відкриття учню/учениці перспектив постійного розвитку відповідно до власних можливостей щодо опанування навчальним досвідом;
система оцінювання не повинна призводити до розподілу учнів на групи за індивідуальними навчальними можливостями;
система оцінювання має відповідати концептуальним засадам Нової української школи та сприяти досягненню обов'язкових результатів навчання учня, визначених у Державному стандарті початкової освіти.
Додаток 1 |
ОРІЄНТОВНА РАМКА
оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти
Рівень результатів навчання | Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці |
Високий | Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивно-творчому рівні реалізації навчальної діяльності у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: |
Достатній | Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивному рівні реалізації навчальної діяльності в аналогічних типовим навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: |
Середній | Учень/учениця виконує навчальні завдання на репродуктивному рівні реалізації навчальної діяльності у типових навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій: |
Початковий | Учень/учениця виконує навчальні завдання на рівні копіювання зразків після детального кількаразового їх пояснення учителем за допомогою таких навчальних дій: |
Додаток 2 |
СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ
учня/учениці 1-2 класу
(примірний зразок № 1)
Додаток 3 |
СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ
учня/учениці 3-4 класу
(примірний зразок № 2)
Додаток 4 |
ПРИМІРНИЙ ЗРАЗОК
лівої сторінки розвороту журналу
II. Облік навчальних досягнень учнів. Інваріантна складова
________________________________
(Назва предмета)
№ з/п |
| Підсумкова (річна) | ||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||||||||
1 | Авраменко Оксана | √ | √ | √ | √ | |||||||||||
2 | Бондаренко Іван | √ | √ | √ | √ | √ | ||||||||||
3 | Васильків Олег | √ | √ | √ | √ | √ | ||||||||||
4 | Григорук Інна | √ | √ | |||||||||||||
5 | Журавель Соломія | √ | √ | √ | √ | √ | √ | |||||||||
6 | ||||||||||||||||
7 | ||||||||||||||||
Сформовано - √; ще формується - нічого не записувати
Примірний зразок правої сторінки розвороту журналу
Вчитель __________________________________________________________________________
№ з/п | Дата | ЗМІСТ | Завдання додому |
1 | виявляє розуміння фактичного змісту сприйнятого на слух висловлення, запитує про незрозуміле* | ||
2 | читає вголос цілими словами, усвідомлено, правильно, виразно, у відповідному темпі | ||
3 | виявляє розуміння змісту прочитаного тексту, пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює власне ставлення щодо прочитаного | ||
4 | переказує усно прочитаний/прослуханий твір з дотриманням послідовності змісту | ||
5 | зрозуміло висловлює свої думки, потреби, спостереження; будує діалоги на доступні теми, доречно реагує на репліки співрозмовника | ||
6 | пише розбірливо, перевіряє написане, виправляє помилки | ||
7 | визначає й аналізує мовні одиниці і мовні явища, використовує їх для вдосконалення мовлення |
____________
* усі зазначені показники характеристики містяться у свідоцтві досягнень учня.
{Текст взято з сайту Міністерства освіти і науки http://www.mon.gov.ua}
