неділю, 11 червня 2017 р.

Методична робота


Групова форма навчальної діяльності - виникла як альтернатива тра­диційним формам навчання. В її основі покладено іде і  Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток дитини. Й. Песталоцці стверджував , що вміле поєднання індивідуальної і групової навчальної діяльності  допомагає успішному    навчанню дітей, а їх активність і самодіяльність            підвищують  ефективність уроку .
    Групова навчальна діяльність - це форма організації навчання в ма­лих групах учнів, об'єднаних загальною навчальною метою за опосеред­кованого керівництва з боку вчителя і в співпраці з учнями.
   Мета технології  групової діяльності - розвиток дитини як суб'єкта навчальної діяльності.
Завдання:
−      навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань;
−      стимулювати моральні переживання взаємного навчання, зацікав­леності в успіхові товариша;
−      формувати комунікативні вміння молодших школярів;
−      формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: ціле­спрямованість, планування, контроль, оцінку;
−      поєднувати фронтальну, індивідуальну та групову форми навчальної діяльності, що дає змогу вдало компенсувати недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності.
     Учитель у груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, що він пропонує групі та які регулюють  діяльність учнів. Стосунки між учителем і учнями набувають характеру співпраці, оскільки педагог безпосередньо втручається в робо» груп тільки тоді, коли в групі виникають запитання, й учні звертаються за допомогою до вчителя.
    Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги та співпраці. У цьому випадку учням набагато простіше звертатися за поясненням до ровесників, аніж до вчителя.
    Така навчальна діяльність сприяє активізації і результативності навчання школярів, вихованню між ними гуманних стосунків, самостійності, вмінню доводити та відстоювати свою точку зору, а також прислухатися до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці.
   У груповій навчальній діяльності формуються колективізм, моральні, гуманні якості особистості. Важливу роль у формуванні цих якостей  відіграють особливості організації групової роботи; розподіл функцій та 1 обов'язків між учасниками діяльності, обмін думками, взаємна вимогли вість і допомога, взаємоконтроль і взаємооцінка.
    Групова  навчальна  діяльність   виконує  й  організаційну  функцію, і полягає вона в тому, що учні вчаться розподіляти обов'язки, спілкуватися між собою, розв'язують конфлікти, що виникають у спільній діяльності. У груповій роботі дитина перебирає функції вчителя і виконує дорослі  види діяльності.
Досліджуючи досвід учителів початкових класів України, вчені вияви­ли, що групова форма роботи на уроках у початкових класах буде ефективною, якщо дотримуватися таких вимог:
−   методично обґрунтовано обирати той чи інший вид групової навчальної діяльності на конкретному уроці, що визначається метою уроку, особливостями матеріалу, який вивчають;
−   правильно формувати групи;
−   ретельно продумати структуру уроку з використанням групових  форм навчальної діяльності;
−   регулювати міру вчительської допомоги групам у процесі  їх  роботи;
−   навчати молодших школярів співпраці під час виконання групових  завдань.
    Групова діяльність як вид навчальної діяльності учнів - багатофункці­ональна:
    Функції групової навчальної діяльності
−                навчальна
 -                мотиваційна                                                 
−        розвивальна
−        офіційна    
−        виховна
     Дослідження свідчать, що групову навчальну діяльність можна засто­совувати на всіх етапах процесу навчання.
Але вдаватися тільки до такої діяльності, відкидаючи фронтальну та індивідуальну, було б великою помилкою. їх необхідно оптимально поєднувати.
     У початковій школі найраціональніше організовувати навчальні групи  4-5осіб                              

Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроку
Етап уроку
Форма діяльності
Перевірка домашнього завдання
Парна, ланкова
Вивчення нового
Диференційовано-групова
Закріплення і вдосконалення вивчено­го
Ланкова, парна, диференційовано-групова, індивідуально-групова
Повторення і застосування знань
Парна, ланкова, кооперативно-групова

    Введено основні поняття, що характеризують технологію групової ді­яльності
Бригадна форма навчання - передбачає, що спеціально сформо­вані тимчасові учнівські групи виконують практичні, лабораторні ро­боти. Завдання, котрі виконують бригади, мають бути як єдиними, так і диференційованими.
Гетерогенний склад груп - учні з різними навчальними можли­востями.
Дискусія в навчанні - навчальний метод, що передбачає організаціям спільної мовної діяльності для пошуку ефективного розв'язання тієї чи іншої проблеми.
Диференційовано-групова робота - передбачає організацію роботи учнівських груп із різними навчальними можливостями. Завдання диференціюють за рівнем складності.
Діалогічне навчання - розмова, бесіда між двома особами, мета  якої - пізнання сутності предмета чи явища в процесі обміну думками суб'єктів спілкування.
Емпатія - співпереживання, розуміння почуттів, що переживає інша людина, і відповідне виявлення своїх почуттів.
    Кооперативно-групова форма роботи передбачає виконання частини загального, рівноцінного за ступенем складності класного завдання.
   Лабораторно-бригадний метод - спосіб організації навчального! процесу в школі, за яким учнівські бригади самостійно виконують різноманітні дослідницькі завдання.
   Ланкова форма - організація навчальної діяльності щодо постійних  малих учнівських груп, якими керують лідери. Учні працюють над єдиним  завданням.
   Мала група - це група з двох і більше осіб, об'єднаних метою, схожими інтересами і потребами у спілкуванні та спільній діяльності; перебува­ють у безпосередньому контакті одні з одними.
   Метод проектів - система навчання, за якою учні набувають знань і  вмінь у процесі планування поступово ускладнених практичних завдань - проектів.
   Парна форма навчальної роботи - два учні виконують деяку частину  роботи разом.
   Рефлексія - здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати  власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими ціннос­тями, а також діями та вчинками інших людей.
  Самоконтроль у навчанні - суб’єкт перевіряє власні дії зіставленням, ]аналізом, корекцією.
  Самооцінка - суб'єкт оцінює самого себе, свої можливості, досягнен­ня, якості порівняно з іншими.
   Технологія базована на таких положеннях:
−   необхідно   навчати   молодших   школярів   прийомів   ділової співпраці;
−   забезпечувати спеціальний добір дітей у групи;
−        актуалізувати активність кожного учня;
−        поєднувати всі форми навчальної діяльності школярів на занятті.
        Перш ніж вводити до структури уроків різні види групової навчальної  діяльності, доцільно навчити молодших школярів спільної праці, тому що чиї не мають досвіду роботи в малих групах. Провідним засобом навчай-я парто обрати організацію дискусії на уроці. Вона найоптимальніше має забезпечити виконання окреслених завдань.

   Передумовою організації групової діяльності учнів є психолого-педагогічна готовність вчителя.
    Носії педагогічних інновацій - творчі особистості, які здатні до:
♦   рефлексії, що характеризує здібності педагога до самопізнання, са­мовизначення й осмислення свого духовного світу, власних дій і ста­нів, ролі та місця у професійній діяльності;
♦   саморозвитку як творчого ставлення індивіду до самого себе, ство­рення ним самого себе у процесі активного впливу на зовнішній і внутрішній світ із метою його перетворення;
♦   самоосвіти - оновлення й удосконалення знань, умінь і нави­чок спеціаліста для досягнення бажаного рівня професійної компетентності;
♦   самоактуалізації як фактора безперервного прагнення людини до якомога повнішого виявлення та розвитку своїх особистісних можливостей;
♦   професійного самовдосконалення, яке здійснюють у взаємозв'язку зі самовихованням - цілеспрямована діяльність людини щодо сис­тематичного формування та розвитку в собі позитивних і усунення негативних якостей особистості, відповідно до усвідомлених потреб згідно зі соціальним вимогами в особистісній стратегії.
    Психологічна готовність вчителя до інновацій - це:
♦   самоусвідомлення себе;
♦   самопізнання себе, визначення своїх сильних і слабких сторін (тіль­ки у творчого вчителя виникне спонукальне бажання;
♦   самоусвідомлення - це самооцінка, почуття відповідальності, го­товності до активної діяльності;
♦   прийняття рішень про самовдосконалення, що відбуваєть­ся, коли вчитель переживає позитивні й негативні аспекти своєї особистості;
♦   індивідуально-психологічні та емоційно-вольові особливості вчи­теля, які визначають його психологічну готовність або неготовність до інноваційної діяльності.

     Групове навчання в початковій школі - це відповідна організація навчально-мовленнєвої діяльності молодших школярів, що відбувається і урахуванням індивідуальних особливостей дітей через доцільні способи керівництва навчально-виховним процесом.
    Наступний крок і проблема - організація навчальної діяльності в гру­пі. При організації інтерактивного навчання вже на етапі формування груп учитель має подбати про емоційний клімат мікроґрунт, бажання і можливість членів групи підтримати одне одного. Отож, є велика проблема у створенні груп. Іноді учням пропонують об'єднатися "за бажанням". Але в такому об'єднанні є мінуси: формуються групи, не рівні одна одній за силою, Сому результати можуть значно відрізнятися (хоча, це варіант для організації диференційованого навчання). Є думка, що сильних дітей не завжди Варто прикріпляти до "слабших", їм потрібний партнер рівної сили. Треба приховувати і зміст завдання роботи в групі. Тільки нестандартне окрес­лення проблеми, формулювання завдання, що потребує креативного мис­лення, спонукає учня шукати допомоги у товариша, обмінюватися думками, формуючи спільну думку щодо вирішення завдань групи. Вчитель може в кожну групу ввести учня з різко іншими поглядами на проблему, щоб об­говорення було "живим" та цікавішим. На основі інтегрованого показника парто розподілити учнів класу за групами, а при поділі рекомендуємо вра­ховувати як психологічні особливості (темперамент), так і навчальні досяг­нення учнів (навички читання, працездатність, розвиток реальних навчаль­ні їх можливостей).

    При формуванні груп можливі такі варіанти:
−        до першої групи: учні з низькою працездатністю і з низьким рівнем розвитку реальних навчальних можливостей; середньою працездат­ністю та низьким рівнем розвитку реальних навчальних можливос­тей дитини; високою працездатністю й низьким рівнем розвитку реальних навчальних можливостей дитини (з цією групою працює, як правило, вчитель);
−        до другої групи: учні з низькою працездатністю та середнім рівнем розвитку реальних навчальних можливостей дитини; середньою пра­цездатністю і середнім рівнем розвитку реальних навчальних мож­ливостей дитини; низькою працездатністю й високим рівнем роз­витку реальних навчальних можливостей дитини;
−        до третьої групи: учні зі середньою працездатністю і високим рівнем розвитку реальних навчальних можливостей; високою працездатністю та середнім рівнем розвитку навчальних можливостей.

Організовуючи групову діяльність учнів, учителеві необхідно:
−        правильно сформувати групи;
−        визначити місце групової діяльності на уроках, проаналізувавши зміст навчального матеріалу з кожного предмета;
−        ретельно продумувати структуру уроку з використанням групових форм навчальної діяльності;
−        чітко формулювати пізнавальні завдання; визначити види групової діяльності та підготувати завдання для групової роботи, враховую­чи обсяг завдань, рівень складності за навчальними можливостями учнів та міру допомоги з боку вчителя;
−        скласти пам'ятки, інструкції;
−        методично обґрунтовано обирати той чи інший вид групової на­вчальної діяльності на конкретному уроці, що визначають мету уро­ку, особливості матеріалу, який вивчають;
−        регулювати міру вчительської допомоги групам у процесі їх роботи;
−        вчити молодших школярів співпраці під час виконання групових завдань;
−        керувати роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі, та які регулюють діяльність учнів;
−        завдання мають бути проблемними, спонукати учнів до активності, до творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій;
−        уважно спостерігати за ходом навчальної діяльності в малих групах;
−        зосередити увагу на праці слабких учнів;
−        не створювати змагання на швидкість виконання завдань.





Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 17.08.2016р. № 1/9-437
Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2016/2017 навчальному році
У сучасних умовах ефективність початкової освіти пов’язується з реалізацією компетентнісного підходу. Компетентнісні результати навчання визначено у Державному стандарті початкової загальної освіти (2011р.), вимогах до засвоєння програмового змісту з кожного навчального предмета (2012р.), до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (2014р.). Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу і розкритті механізмів їх використання у професійній діяльності педагогів.
Як свідчать результати аналізу сучасної практики, ефективній реалізації компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів сприяють:
зміни підходів до підготовки і проведення уроку як основної форми організації навчальної діяльності в умовах класно-урочної системи навчання (певне структурування, встановлення міжпредметних зв’язків, конструювання на засадах міжпредметної інтеграції);
розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, що мають на меті практичну спрямованість навчання і базуються на взаємозв’язках урочної та позаурочної діяльності.
В умовах постійного збільшення обсягів навчального матеріалу дитині дедалі складніше зібрати їх у цілісну картину. Тож на зміну урокам, на яких традиційно здебільшого переважає вивчення теоретичного матеріалу, мають прийти компетентнісно орієнтовані, що сприяють цілісному сприйняттю навчального матеріалу, формуванню системного мислення, позитивного емоційного ставлення до пізнання. Одним із ефективніших шляхів їх конструювання з урахуванням окреслених завдань є встановлення міжпредметних зв’язків – окремі короткочасні моменти включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне значення для вивчення теми й сприяють глибшому сприйманню та осмисленню певного поняття.
Міжпредметні зв’язки предметів мовного циклу, у тому числі іноземної мови, з іншими можуть встановлюватись за пропонованим в підручниках або дібраним учителем ілюстративним матеріалом (з природознавства, основ здоров’я, «Я у світі», музичного і образотворчого мистецтва), за яким створюється мовленнєва ситуація для виявлення учнями емоційно-ціннісних ставлень до зображеного. Учитель може організувати полілог, дискусію, запропонувавши учням висловити власну думку, а також може організувати роботу з добору схожих і протилежних за значенням слів, пояснення значення слів тощо.
Якщо вчитель передбачає встановлення міжпредметних зв’язків із залученням додаткового матеріалу, а саме репродукцій, аудіо-, відеозаписів музичних творів, то бажано добирати їх з огляду на зміст навчальних програм з образотворчого і музичного мистецтва для певного класу.
Формуванню в учнів цілісної картини світу сприятимуть інтегровані уроки (коли у межах одного уроку вивчається матеріал різних навчальних предметів), а також бінарніінтегрованіуроки (коли у межах двох уроків поспіль опрацьовується матеріал двох і більше навчальних предметів). Основою ефективності таких уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.
Особливість планування і проведення інтегрованих і бінарних інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий предмет, що інтегрується, викладає фахівець (учитель, який викладає відповідний предмет в основній школі). Через складність координації діяльності педагогів у другому випадку такі інтегровані уроки проводять необґрунтовано рідко, тому необхідно планувати такі уроки заздалегідь.
Інтеграція уроків з природознавства, трудового навчання, музичного і образотворчого мистецтва з українською мовою відбувається на основі реалізації мовленнєвої й соціокультурної (за темами «Рідний край», «Батьківщина», «Громадські місця») змістових ліній, а з уроками літературного читання – завдяки добору відповідних за змістом творів. 
Під час інтеграції з іншими навчальними предметами у 1 класі вивчатиметься такий програмовий матеріал, як розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це?; робота над скоромовками, загадками, віршами; зображення ліній і фігур, штрихування і розфарбовування; зображення ліній, схожих на елементи букв; мовні і немовні звуки; співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу із звуками/буквами, що є в їхніх назвах; співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу зі словами, що їх називають; читання речень, коротких текстів із вивченими буквами; робота над текстами природознавчого змісту; слухання-розуміння текстів; побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом; розігрування діалогів за заданою темою; повторення зразка зв’язного висловлювання; переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, план; побудова зв’язного висловлювання за поданим початком і малюнком, на основі прослуханого тексту, випадку із життя; усвідомлене читання доступних текстів; робота з дитячою книжкою; добір і записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і записування речень за ілюстраціями, навчальними ситуаціями, подіями з життя тощо.
У 2 класі під час інтеграції української мови з іншими навчальними предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал за мовленнєвою змістовою лінією, як слухання-розуміння текстів художнього, розмовного або науково-художнього стилів; усвідомлення елементів фактичного змісту, запам’ятовування послідовності подій; побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом; відтворення та розігрування діалогів із прослуханих, прочитаних казок, розповідей; повторення зразка зв’язного висловлювання; переказування прослуханого, прочитаного тексту за поданим планом; самостійне переказування прослуханого, прочитаного, побаченого, виявлення свого ставлення до подій, персонажів; складання розповіді на основі спостереження, власного досвіду, за малюнком, серією малюнків, поданим початком, початком і кінцівкою; добір і записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і записування речень, що передають зміст малюнка, вид із вікна; складання 2-3 речень на задану тему, пов’язування їх між собою.
У 3 класі в процесі інтеграції з іншими навчальними предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал:
з української мови, як читання напам’ять віршів і прозових творів; складання діалогу за малюнком, ситуацією; переказування тексту за планом, опорними словами; висловлення своєї думки про явища і події; повторення зразка зв’язного висловлювання з доповненням, змінами; складання усних зв’язних висловлювань (розповідь, опис, міркування) самостійно та за початком, основною частиною та кінцівкою, планом; складання і записування запитань за змістом прочитаного, на задану тему та відповідей на запитання; робота з деформованим текстом; написання переказів (розповідний текст) за планом, з опорою на ключові слова та словосполучення; висловлення власної думки в письмовій формі; удосконалення змісту і форми написаного тексту; добирання слів для якнайточнішого вираження думки під час усного і писемного мовлення;
з літературного читання, як визначення теми і основної думки твору; знаходження у тексті опису природи тощо; визначення теми прислів’їв, віршів, прозових творів.; складання простого плану до невеликих текстів; переказ за планом; формулювання запитання і відповіді за змістом прочитаного; складання діалогу (5-6 речень) на основі прочитаного; аналіз тексту з метою знаходження певних ознак описуваних предметів, явищ, подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення нового, узагальнення, доведення тощо; виділення головного в прочитаному, співвідношення головної думки з заголовком, прислів’ям, ілюстрацією; сенсорно естетичне сприймання художніх творів через аналіз зображення словом кольорів, форм, звуків природи; визначення настрою, загальної тональності твору; висловлювання про враження від прочитаного; пізнавальна наукова інформація; порівняння художнього і науково-художнього твору; самостійний добір книг за темою; читання дитячої періодики; колективне обговорення прочитаного; колективне та індивідуальне складання варіантів кінцівки літературної казки, творів-мініатюр, загадок, лічилок, заповнення пропусків у творах; інсценування прочитаного.
         У 4 класі має здійснюватися така робота з інтеграції навчального матеріалу:
з української мови: усвідомлення фактичного змісту тексту; запам’ятовування послідовності подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, складання діалогу, зв’язного висловлювання (розповідь, опис, міркування) за малюнком, описаною ситуацією – з опорою на допоміжні матеріали (поданий зачин або кінцівку, опорні сполучення слів, план); переказ (докладний або вибірковий) тексту з опорою на поданий або колективно складений план, опорні сполучення слів, а також без опори на допоміжні матеріали; висловлювання власних думок із приводу прочитаного, почутого, обґрунтування їх, доповнення тексту на основі особистого життєвого досвіду (використовуються тексти-розповіді, описи, міркування); складання і записування зв’язних між собою речень, які описують малюнок, частину інтер’єру класу, навчальну ситуацію на уроці; запитань на задану тему та відповідей на запитання; докладного чи вибіркового переказу; розповіді, опису, міркування на добре знайому тему;
з літературного читання: свідоме, правильне, виразне читання вголос із дотриманням основних норм літературної вимови; усвідомлене, із дотриманням темпу читання мовчки різних за обсягом і жанровою специфікою текстів; самостійне визначення теми і основної думки твору; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; складання плану і користування ним для переказу тексту; самостійний добір книг; підтримання колективної дискусії за змістом прочитаного.
Необхідно залучати і внутрішні резерви математики (вплив предмета на розвиток критичного мислення, вміння логічно доводити свою думку, обґрунтовувати свою позицію, вести полеміку) для  становлення молодшого школяра як особистості, свободи його самовизначення, досягнення ним ситуації успіху, формування у нього громадянської позиції, що базується на системі гуманістичних цінностей.
Добираючи додаткові матеріали до уроків математики, учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту програмі, віковим особливостям і навчальним можливостям учнів.
Окрему увагу варто приділяти розвитку математичного мовлення учнів. Це має бути системною роботою, що спрямована на розвиток умінь та навичок в усній та писемній формі відповідати на запитання, усно обґрунтовувати правильність розв’язку, будувати логічні конструкції з використанням відповідних словосполучень.
Звертаємо увагу, що відповідно до Інструкції щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України 08.04. 2015 року № 412) дату і тему кожного з бінарних інтегрованих уроків записують окремо на сторінках фіксації проведення уроків із певного предмета, а дату і тему інтегрованого уроку фіксують на сторінці одного (за вибором учителя) з тих навчальних предметів, зміст яких інтегрувався.
Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів передбачає розширення діапазону форм організації навчання, методів та способів навчальної взаємодії у взаємозв’язку урочної та позаурочної діяльності. Тож із метою застосування учнями здобутих у процесі навчальної діяльності знань, умінь і навичок у позаурочний час можуть організовуватися різноманітні виховні заходи – конкурси ерудитів, знавців навчальних предметів, інтелектуальні ігри «Що? Де? Коли?» тощо.
Потужним потенціалом для забезпечення єдності навчального і виховного процесів володіють такі організаційні форми навчання як навчальний проект, колективна творча справа. Наприклад, у 3 класі під час опрацьовування теми «Вода та її властивості» на уроках природознавства можна запропонувати учням навчальний проект щодо скорочення витрат води, у процесі виконання якого вони з’ясовуватимуть кількість витрат води вдома (наприклад, під час чищення зубів), у школі (під час миття рук) і визначатимуть шляхи їх скорочення, готуватимуть пам’ятки і розміщуватимуть їх над раковинами та ін.
У випадках, коли програмовий матеріал різних навчальних предметів дозволяє інтегрувати його в межах одного навчального дня, можуть організовуватися так звані «тематичні дні», коли всі уроки за розкладом спрямовують на реалізацію єдиної виховної мети, що знаходить логічне продовження у виховному заході.
З метою забезпечення міжпредметної інтеграції математики з іншими навчальними предметами необхідно посилити виховний компонент цього навчального предмета. Найбільший потенціал для цього мають текстові задачі. Сюжети завдань, у яких описуються досягнення українців (світові й олімпійські рекорди українських спортсменів, здобутки дослідників і науковців, шедеври світового мистецтва, створені українцями тощо), історичні й географічні пам’ятки, історичні події, які вплинули на розвиток держави, будуть сприятливими для формування патріотичних почуттів учнів, розвитку їхньої національної самосвідомості тощо.
Резервом оптимізації навчального процесу на компетентнісних засадах є його практична спрямованість. З цією метою пропонується розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, з огляду на формування способу дій, що передбачає залучення учнів до практичної діяльності. Пріоритет належить засвоєнню навчального матеріалу у процесі екскурсій, квестів, організації і проведення конкурсів, зустрічей, практикумів.
Серед методів навчання мають домінувати інтерактивні, методи навчання у русі тощо. Діапазон навчальної взаємодії школярів має розширюватися поступово: у 1-2 класах - це переважно робота в парах і в малих групах (3 учні), у 3-4 класах – групова, командна робота.
Необхідно відмовитися від практики механічного заучування навчального матеріалу, а натомість використовувати способи поступового запам’ятовування у процесі роботи. Для цього вчитель має організувати роботу з пам’ятками, опорними схемами, таблицею множення тощо до того часу, доки не відбудеться практичне засвоєння їхнього змісту. З цією метою можуть використовуватися дидактичні ігри, що ґрунтуються на активізації кінестетичного каналу сприймання інформації – класики, пальчикові ігри (на усну лічбу, у тому числі таблиці множення, правопису словникових слів тощо).
Необхідно мінімізувати використання зошитів із друкованою основою і передусім із таких навчальних предметів, де формування навички практично виконувати роботу є їх основною метою («Інформатика», «Основи здоров’я», «Я у світі» тощо). На цих уроках учитель може організувати бесіди, дискусії за змістом мультфільмів (наприклад, телеканалу «ПлюсПлюс»), читання літературних текстів, публікацій у дитячій періодиці, ситуацій, що висвітлюють у новинах, тощо, а також колективні творчі справи, навчальні проекти, зустрічі з фахівцями державних установ, екскурсії тощо. Водночас у межах уроків з «Основ здоров’я» можуть проводитись бесіди-інструктажі з безпеки життєдіяльності. У разі проведення в межах уроку бесід-інструктажів, окрім запису на сторінці з навчального предмета про проведення уроку, учитель фіксує це у розділі VІІІ класного журналу «Облік проведення бесід, інструктажів із безпеки життєдіяльності».
Водночас для формування і перевірки предметних компетентностей учитель має спиратися на систему інтегрованих завдань, спрямованих на застосування учнями способів навчально-пізнавальної діяльності, знань, умінь і навичок для розв’язання певних задач у змодельованих життєвих ситуаціях. На відміну від тестової форми, у такому форматі організації роботи учень матиме змогу здійснювати різноманітні мисленнєві операції, розкривати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати, зіставляти пропоновану ситуацію і робити висновок, а не механічно обирати один із варіантів відповіді.
Вивчення іноземної мови
У початковій школі особливо важливо розвивати в дітей позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови, а також формувати здатність і готовність до іншомовного навчання на наступному етапі основної школи.    
Ефективність раннього початку вивчення іноземної мови не викликає сумнівів, тому що мова, вивчена в дитинстві, розкриває мовні й комунікативні здібності учня: мимоволі зіставляються факти двох мов; мовна картина світу створюється окремо для кожної мови.
Іншомовна діяльність як новий спосіб спілкування молодшого школяра потребує створення позитивної мотивації, яка є одним із найважливіших психологічних факторів успішності вивчення іноземної мови і ключовим питанням організації навчання молодших школярів.
1-й клас початкової школи розглядається як основний у формуванні іноземної вимови, ритміко-інтонаційних навичок та звуко-буквених співвідношень.
35 годин, відведених програмою на вивчення іноземної мови в 1-му класі,планується розділити на 2 етапи – I півріччя – 16 годин для засвоєння  фонологічного аспекту мови (усний увідний курс) і 19 годин (II півріччя) на засвоєння звуко-буквених співвідношень. З метою полегшення оволодіння процесами читання і письма рекомендовано використовувати стандарт напівдрукованого шрифту.
В обох випадках оволодіння звуковою та буквеною системами іноземної мови відбувається на основі виділених авторами комунікативних одиниць, які повністю відповідають тематиці ситуативного спілкування та реалізують мовленнєві функції, запропоновані програмою з іноземної мови для 1-го класу.
Знайомство учнів зі звуковою системою іноземної мови повинно відбуватися на основі імітативно-ігрових технологій в умовах комунікативних ситуацій, що являють собою сукупність мовленнєвих та немовленнєвих умов, необхідних і достатніх для здійснення мовленнєвих дій. За принципом схожості типові комунікативні ситуації поєднані за сферами спілкування.
Вивчення фонетики, тобто звукового ладу мови  (звуків, звукосполучень, наголосу, ритму, мелодики, інтонації, паузи), як самостійного аспекту не передбачається. Діти опановують вимовні навички у ході навчання усного мовлення і читання. У школі важко домогтися бездоганної вимови учнів, тому вимоги до неї визначають за принципом апроксимації — наближення до правильної вимови. З цією метою обсяг фонетичного матеріалу, яким повинні опанувати учні, обмежується, а також допускається деяке зниження якості проголошення окремих звуків. Це має місце в межах, що не порушує процесу усного спілкування.
Послідовність вивчення відібраного фонетичного матеріалу визначається завданнями розвитку усного мовлення і читання і тому може варіюватися у залежності від того, якими мовленнєвими зразками та у якій послідовності повинен опанувати учень. Однак, у всіх випадках знайомство практично з усім фонетичним мінімумом має місце на початковому етапі, причому значна частина припадає на перше півріччя. Тому на початковому етапі постає відповідальне завдання – закласти основи усієї подальшої роботи з вимови.
 В оновленій програмі з іноземної мови для учнів 1-го класу виділено найбільш відповідні сфери спілкування, а саме: особистісна, центром якої є сім’я, друзі, дозвілля, іграшки, тварини; публічна, що охоплює свята та традиції, пов’язані з ними; освітня, сконцентрована навколо знань предметів шкільного побуту.
Маленьким дітям важливо зрозуміти, що іноземна мова пов’язана з якимось іншим способом життя, конкретними людьми, які живуть в іншій країні та користуються цією мовою. Так, при навчанні та підготовці формування звертання, прощання до знайомих та незнайомих людей у різних життєвих ситуаціях слід акцентувати увагу на значенні етикетних правил, правил рольового етикету, що впливає на процес взаємного розуміння людей, які виховувалися в різних культурах. Уже в початковій школі учень повинен знати як привітати друга, вчителя, які комунікативні одиниці можна використовувати, реагуючи на прості запитання типу «Як справи?», залежно від ситуації спілкування. Засвоївши, як функціонує даний приклад у створеній комунікативній ситуації, учень легко переносить його в реальну ситуацію в класі, знайомлячись одне з одним і представляючи своїх друзів.
Таким чином, саме комунікативна одиниця, що підлягає засвоєнню на уроці, визначає набір і черговість звуків для введення та тренування, а імітативно-ігрові технології сприяють формуванню в учнів усіх компонентів фонологічної компетенції, а саме: ритму, наголосу та інтонації.
         Принцип міжпредметності реалізується при виконанні учнем завдань у робочому зошиті, де запропоновано домалювати героїв, розмалювати їх, вирізати та зробити власну іграшку, яку вони будуть представляти на уроці, драматизуючи власну казку. Усі завдання робочого зошита сприяють розвитку самостійної навчальної діяльності, вимагають від учнів творчого індивідуального підходу до їхнього виконання.
 Отже, І півріччя закінчується засвоєнням усієї звукової системи англійської мови і комунікативних одиниць, зумовлених тематикою ситуативного спілкування особистісної сфери («Я», «Мій друг», «Сім’я», «Іграшки»).
У ІІ-му півріччі продовжується формування мовленнєвих умінь за темами публічної та освітньої сфер спілкування з основним акцентом на вивченні звуко-літерних співвідношень. Засвоєння даних співвідношень не буде викликати труднощів у дітей, тому що вони вже знайомі зі звуками іноземної мови. Новим буде порівняння звука та літери з одного боку, і порівняння літер іноземної та української мов. До цього часу учні 1-го класу вже знають букви рідної мови і вміють читати, тому засвоєння літер іноземної мови буде значно легшим. Тут також будуть доцільними комунікативно-ігрові технології, за допомогою яких учні не тільки засвоюють усі букви алфавіту, але й відтворюють графічні образи літер, коротких слів, частина з яких уже була засвоєна раніше.
Закінчується 1-й рік навчання святом Букваря, на якому учні демонструють отримані знання, уміння і навички в усній формі, на основі комунікативних завдань.
2-й рік вивчення іноземної мови  передбачає не тільки більшу кількість годин, відведених на її вивчення, але й збільшення тем ситуативного спілкування, особливо в публічній сфері (короткі відомості про своє місце, пори року, екскурсії). Сфери спілкування, з якими учні познайомилися в 1-му класі, отримують поширене тлумачення, наприклад, до представлення членів сім’ї додається їх вік, описання зовнішності, до характеристики друзів додається опис їхнього одягу, улюблених іграшок, захоплення.
Комунікативно-мовленнєвий розвиток учня 2-го класу продовжується в усній формі спілкування, тобто учень повинен навчитися сприймати і розуміти іноземну мову на слух і відповідно на неї реагувати. У цьому віці діти легко сприймають почуте, без труднощів розуміють на слух не тільки окремі слова, але й  цілі комунікативні одиниці, об’ємні мовні відрізки, тому навчання аудіювання – розуміння мови, що сприймається на слух є невід’ємним компонентом навчання комунікації. Воно складається з уміння диференціювати звуки, що сприймаються, інтегрувати їх в смислові комплекси, утримувати їх у пам’яті під час слухання, здійснювати можливе прогнозування і, виходячи із ситуації спілкування, розуміти отриману інформацію. Саме через аудіювання відбувається засвоєння мовленнєвої сторони мови, що значно полегшує оволодіння говорінням. Матеріалом для слухання у 2-му класі слугує не тільки жива мова вчителя на уроці, але й аудіозаписи дитячих віршиків, пісень, римівок, мікродіалогів, міні-розповідей.
У 2-му класі розглядається цілеспрямована робота з читанням в 2-х напрямах – навчання техніки читання (читання вголос) та читання про себе, оскільки в 1-му класі діти вже засвоїли англійський алфавіт, оволоділи елементарними знаннями про звуко-літерні співвідношення. Дитина починає усвідомлювати важливість мнемічної задачі для засвоєння навчального матеріалу, поданого вчителем. У цьому віці відбувається інтенсивне формування прийомів запам’ятовування, тому при формуванні вмінь читання необхідно використовувати прийоми активізації асоціативної пам’яті учнів, спроможних «зачепити» емоційну та інтелектуальну сфери дітей, посилити чуттєву основу їхньогосприймання і допомогти їм більш яскраво закарбувати в пам’яті правила читання.
Навчання читання про себе іншомовних текстів покликано вирішувати певні комунікативні задачі, тому, починаючи з молодшої школи, слід навчати комунікативному читанню в послідовності: від комунікації – до читання і від читання – до комунікації. Перед тим, як діти перейдуть до читання написів під малюнками, загадок, віршів, міні-розповідей, вони повинні будуть виконати нескладні комунікативні завдання: відповісти на питання учителя, сказати 1-2 речення про героїв, описати їхню зовнішність, припустити їх улюблений вид заняття і т.д. Комунікативні завдання після читання тексту вимагають від учня поширеної відповіді на питання, виразу за опорами (ключовими словами, малюнками).
Навчання читання на комунікативній основі реалізують закладений уконцепції інтегративний підхід, коли мовний і мовленнєвий матеріал, що вивчається, проходить через 3 основних аналізатори – слуховий, зоровий та моторний. Четвертий – динамічний аналізатор - додається під час навчання письма і тим самим остаточно закінчують формування мовних навичок та мовленнєвих вмінь.
Учні 2-го класу засвоюють навички техніки письма – графіки та орфографії.
Саме у 2-му класі закладаються основи грамотного письма. Навчання письмового мовлення як самостійного виду мовленнєвої діяльності починається у 3-му класі і продовжується до закінчення початкової школи.
До закінчення навчання в початковій школі учень повинен навчитися не тільки грамотно скопіювати текст англійською мовою за дотриманням прийнятих норм графіки та орфографії, але й вставляти в нього слова та словосполучення згідно з навчальною ситуацією, а також самостійно писати листівку, повідомлення.
В 3-4 класах значно ускладнюється тематика мовного та мовленнєвого матеріалу для говоріння. Крім невербальних моделей комунікативної поведінки, діти будуть уживати емоційно-забарвлені комунікативні одиниці розмовної мови, характерні носіям мови, які вони вивчили завдяки використанню автентичних прикладів іноземної мови (народні наспіви, дитяча поезія, казки, оповідання тощо), та які вони будуть уживати під час відтворення власних діалогів, що моделюють реальне спілкування.
У 3-4 класах доцільно застосовувати ситуації, побудовані за принципом діалогу культур, а саме: ситуацій - уявних подорожей до визначних місць країни, мова якої вивчається, ситуацій-обміну думками, пов’язаних з обговоренням отриманих знань про національні реалії іншої та своєї культури, наприклад, про реалії шкільного життя, національні та родинні свята, світу дитячих захоплень тощо.
     На відміну від 1 і 2 класів, в 3-4 класах збільшується доля самостійної роботи учня над мовним та мовленнєвим матеріалом, що дозволяє молодшим школярам реалізувати свої творчі здібності. Особливої уваги заслуговує проектна робота як різновид творчої групової роботи молодших школярів. Завдання-проекти мають допомагати дітям під керівництвом учителя, а далі і самостійно створювати зміст своєї навчальної діяльності і засвоювати його в ході підготовки й захисту кінцевого продукту обраного проекту: колажу, альбому, сторінки з книги, постеру і т.д.
Більш успішному засвоєнню іноземної мови та формуванню особистості учня сприяє підключення його емоційної сфери до процесу навчання. Оскільки метою уроку англійської мови є формування іншомовної комунікативної компетентності, то робота з розвитку емоційного інтелекту учнів ведеться опосередковано, поєднуючи вивчення мови та засвоєння емоційних компетенцій. Вона повинна охоплювати всі рівні діяльності вчителя (планування уроків, оформлення кабінету, відбір навчального матеріалу та вправ тощо) та більшість етапів уроку.
Учнів слід навчати розумінню різних аспектів невербальної поведінки (мови тіла, жестів, міміки тощо) та використанню цих невербальних засобів вираження емоцій. Слід звертати увагу на тембр голосу, швидкість мовлення та інтонаційні зразки. Необхідно дотримуватися толерантної атмосфери під час виконання завдань в парах і групах; формувати в учнів здатність бачити різні способи вирішення однієї і тієї ж навчальної задачі.
Під час виконання комунікативних вправ на різних етапах уроку та відповідно до навчальної ситуації учитель має заохочувати учнів до бажання ділитися інформацією особистого характеру з іншими людьми, моделювати свою реакцію на натяки та слова інших людей, пропонувати свою допомогу та підтримку, реагувати позитивно чи негативно, демонструвати своє вміння слухати, розуміти та співчувати, виявляти власну участь, згоду, захоплення тощо. З цією метою учнів необхідно навчати чітко формулювати твердження,  що описують  їхні  емоції  та  відчуття,  висловлювати побажання, говорити про те , що для них важливо та цікаво, виявляти інтерес до співрозмовника, отримувати задоволення від спілкування, позитивно реагувати на важливі для співрозмовника події, уважно та активно слухати, уміти ставити питання та заглиблюватися в деталі.
Для повноцінного забезпечення навчального процесу вчитель може залучати додаткові засоби (аудіо/відео записи, дидактичні копіювальні матеріали, електронні носії інформації тощо) та активно використовувати такі види навчальної діяльності учнів на уроці, як: розучування та відтворювання пісень, музичних римівок, лічилок, віршів, епізодів мультфільмів, адаптованих до умов навчання. Це не тільки урізноманітнить навчальний процес, а й сприятиме підвищенню його ефективності, дозволить індивідуалізувати та диференціювати навчальну діяльність учнів відповідно до їхніх особистісних рис, здібностей та рівнів навченості.
Доцільно активніше впроваджувати у практику школи навчальні інтернет-ресурси, які збагачують соціокультурну компетенцію учнів, знімають психологічний бар’єр перед вивченням іноземної мови, розвивають соціальні й особистісні якості школярів: упевненість у собі і здатність працювати в колективі, а також показують результативність навчання через установлення міжкультурних зв’язків у віртуальному просторі. Можливості використання Інтернет-ресурсів не повинна обмежуватися розташуванням закладу чи його статусом.
Усе це сприятиме реалізації одного з провідних завдань середньої школи – навчати учнів успіху, у нашому випадку – вивчення і використання іноземної мови у міжкультурному спілкуванні.
 Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.
Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.
Звертаємо увагу на те, що у загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через «Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України». Із зазначеним переліком можна буде ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua
З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev

Учитель/учителька у початковій школі є ключовою фігурою, яка власним прикладом, способами взаємодії з учнями, батьками, колегами, а не декларацією певних положень, формує позитивне ставлення дитини до себе, інших учнів, педагогів, школи, навчання. Провідною стильовою характеристикою діяльності вчителя/вчительки початкової школи є демократичність. Перехід початкової освіти на якісно новий рівень можливий лише за умови конструктивної взаємодії школи й родини на засадах партнерства. Розуміння пріоритетності родинного виховання  ставить перед школою завдання залучення батьків до організації навчально-виховного процесу як його рівноправних учасників.
Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу            (ДСанПІН 5.5.2.008-01).
У 1-му класі домашні завдання не задаються.
У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі –                45 хвилин; у 3-му класі – 1 години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години              30 хвилин.
У 2 класі учням можуть пропонуватися завдання, які мають місце виключно за умов зорієнтованості на конкретну дитину і відповідною диференціацією за рівнем складності та змістом. Визначальним для прийняття учителями рішення пропонувати такі завдання чи ні, є їх доцільність для успішного просування кожної дитини за власною освітньою траєкторією.
Акцентуємо увагу на правильному визначені обсягу домашнього завдання, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я.
Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.
Завдання мають бути посильними для самостійного виконання учнями. Не можна пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.
Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.
Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів.
Поточний і підсумковийконтроль за рівнем навчальних досягнень учня/учениці здійснює вчитель/вчителька на підставі загальних критеріїв і норм оцінювання результатів навчальної діяльності учня/учениці з навчальних предметів таких освітніх галузей: «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», які визначаються у нормативно-правових документах.
Оцінювання навчальних досягнень учня/учениці зорієнтоване на формування його рефлексивної позиції, мотивації на досягнення успіху в особистісному зростанні. Тому важливим фактором є те, що результати навчальних досягнень учня/учениці не озвучуються в класі та на батьківських зборах. Ця інформація стосується тільки вчителя-учня-батьків (або осіб, які їх замінюють) і має бути описовою, з детальним поясненням досягнень дитини та доброзичливою допомогою. 
Перевірку навчальних досягнень учня/учениці початкової школи здійснюють з урахуванням принципів психологічної комфортності і здоров’язбережувального характеру навчально-виховного процесу.
З метою зменшення психологічного напруження у першокласників, для письма рекомендується користуватись простим олівцем – за рішенням вчителя, відповідно до рівня готовності дітей. На розсуд вчителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. Звертаємо увагу вчителів, що наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на оцінку за роботу, про що зазначається в оновлених орієнтовних вимогах до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів. Необхідно пам’ятати, що дитина має право на помилку.
Використання олівця рекомендоване до сформування навички письма. Час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам вчитель, індивідуально для кожної дитини.
При перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді навчання в       1 класі не рекомендується використання ручки з червоною пастою для позначення помилок. Звертаємо увагу, що для успішного і вмотивованого навчання дітям початкової школи важливо отримувати більше схвалень їхньої роботи, аніж виправлень чи вказівок на помилки.
Для оцінювання письмових робіт в зошитах, а також у щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя.

Основні зміни у навчальних програмах
Наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з метою розвантаження навчальних програм для учнів початкових класів затверджено зміни до наступних програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура» «Основи здоровʼя». До найбільш суттєвих змін належать такі:
знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми. Учителі визначатимуть їх самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного забезпечення  та регіональні особливості;
знято дублювання змісту у  навчальних предметах «Основи здоровʼя», «Я у світі», «Природознавство»;
здійснено перерозподіл тем між класами з метою приведення процесу навчання у відповідність до вікових можливостей молодших школярів та принципу здоров’язбереження;
уніфіковано термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників, її наближено до вікових особливостей молодших школярів.
У пояснювальних записках до окремих предметів корегувались цілі й завдання, уточнювались особливості організації вивчання програмового матеріалу.Зокрема, у навчальній програмі з «Української мови» уточнено перелік словникових слів, зокрема, вилучено ті, що не є поширеними в мовленні молодших школярів (цемент, фанера, республіка тощо), натомість додано нові, які набули широкого вжитку (аеропорт, милосердний, ноутбук та ін.). Із програмових вимог видалено письмо на дошці. Із мовленнєвої змістової лінії в 2-4 класах вилучено підрозділи «Аудіювання» й «Читання» (їх перенесено до програми з літературного читання).
У 1 класі вилучено умовне позначення слів і речень та складання речень за графічною схемою.
У програмі для 2 класу конкретизовано правила переносу слів, а саме: з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом, подовженими приголосними звуками; розділ «Корінь слова. Спільнокореневі слова» та правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені перенесено до програми для 3 класу.
У 3 класі в розділі «Текст» замість міркування введено есе (розмірковування в довільній формі на будь-яку знайому тему); усунуто складання текстів-інструкцій, побудову речень за схемами.
У програмі для 4 класу вилучено змінювання дієслів за особами та правопис особових закінчень дієслів.
У програмі з «Літературного читання» конкретизовано позиції, які спрямовують учителя на реалізацію компетентнісного підходу (наприклад, «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності» замінено на «знаходить у тексті опис зовнішності персонажа» тощо) та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задоволення (наприклад, розповідаєпро свої враження, почуття, які виникли під час читання/слухання; називає події твору, які їх викликали;пояснюєсвою думку).
Формулювання змісту навчального матеріалу у вигляді методичних рекомендації уніфіковано відповідно до формату такого документа, як навчальна програма.
Уведено розділ «Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення» із вимогами по кожному класу з урахуванням тих, що були зазначені в програмі з української мови та відповідно було додано опис цього розділу у пояснювальній записці програми.
Спрощено вимоги до навчальних досягнень учнів, щодо власних висловлювань; обов’язкової кількості творів, що учні мають читати напам’ять.
Проаналізовано та оновлено коло читання в кожному класі з використанням рекомендаційних списків дитячої літератури, що були надані Національною бібліотекою України для дітей,авторитетними електронними ресурсами. Для виконання програми планується видання навчальної книги серії «Шкільна бібліотека» для учнів 1-2 та 3-4 класів, до якої увійдуть твори авторів, прізвища яких уведено в програму.
У програмових вимогах вилучено кількісні показники темпу читання, натомість прописано якісні характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).
У програмі з «Іноземних мов»:
суттєво спрощено вимоги до письма для учнів 1-го класу;
скорочено обсяг висловлювань у мовленнєвій компетенції «Говоріння» та обсяг письмових повідомлень у мовленнєвій компетенції «Письмо»;
вилучено складні граматичні форми, що належать до мовного рівня А2: множина іменників, закінчення (-es) (1 клас),  присвійний відмінок іменника (3 клас), Present Perfect (4 клас), структура to be going to (4 клас);
вилучено з лінгвістичної лексичної компетенції теми «Шкільне приладдя» (2 клас), що дублює вимоги 1-го класу;
спрощено вимоги до письма у 3 класі щодо написання листів та листівок («за зразком оформлюють короткі повідомлення та листівку-вітання, СМС»);
уточнено мовленнєві функції щодо опису емоційного стану: «виражати настрій»;
уточнено вимоги мовленнєвої компетенції «Аудіювання», з урахуванням роботи з навчальними аудіо- та відеоматеріалами;
уточнено тематику ситуативного спілкування:  «Дозвілля» («Іграшки», «На прогулянці») – 1 клас, «Свята та традиції» («Харчові продукти») – 2 клас, «Помешкання» («На кухні»), «Природа і навколишнє середовище» («Пори року»), «Відпочинок і дозвілля» («Поїздка на канікулах») – 3 клас, «Свята і традиції» («Святкування у кафе») – 4 клас.
У програмі з «Математики» відбулося зміщення акцентів із знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб ураховано пропозиції фахівців щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів із різними навчальними можливостями. Воновленій програмі пропонується у другому класі виконувати множення зручним для дитини способом: замінювати додаванням, зважаючи на попередній результат, з опорою на таблицю. Зміщено акценти щодо набуття учнями обчислювальної навички як найвищого ступеня оволодіння прийомамиобчислення.
У програмі з «Природознавства» знято розподіл годин на вивчення кожного розділу. Збільшено кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі. Розширено тематику навчальних проектів. Приведено у відповідність зміст навчального матеріалу та вимоги до кінцевих результатів засвоєння програмового змісту з урахуванням вікових особливостей учнів початкових класів.
Тему «Тіла і речовини» інтегровано у зміст програми 1-го, 2-го, 3-го та 4-го класів. У першому класі в розділі «Навколишній світ» формуються уявлення про тіла неживої природи,природні та штучні тіла. У розділі «Нежива природа» діти знайомляться з речовинами на прикладі води, повітря, піску, глини та досліджують деякі їхні властивості.
У другому класі формується уявлення про агрегатні стани речовини на прикладі води (твердий – лід (cніг); рідкий – вода; газоподібний – водяна пара) та перехід води з одного стану в інший за нагрівання та охолодження (утворення хмар та опадів, колообіг води у природі, замерзання водойм, відлига). Учні набувають практичних навичок, досліджуючи речовини у різних агрегатних станах, порівнюють властивості льоду та снігу, усвідомлюють, що сніг і лід – це вода, досліджують сніжинки за допомогою лупи та за малюнками.
У третьому класі поглиблюються знання учнів про речовини та їхні властивості, формується поняття про розчинні та нерозчинні у воді речовини, учні досліджують розчинність речовин, що використовуються у побуті. Вивчаючи властивості води, варто наголосити, що всі рідини приймають форму посудини, у яку їх наливають, текучі, але водночас мають і відмінні властивості (практична робота «Порівняння властивостей води та інших рідин»). При вивченні складу повітря учитель наголошує, що воно є сумішшю газоподібних речовин (кисню, азоту, водню вуглекислого газу, водяної пари та ін.). Властивості газоподібних речовин вивчаються на прикладі повітря. Усі гази займають весь доступний їм простір, легко стискаються, розширюються при нагріванні і водночас мають різні властивості (на прикладі кисню, водяної пари, вуглекислого газу).
У темі «Корисні копалини» поглиблюються знання учнів про властивості речовин у різних агрегатних станах на прикладі твердих, рідких та газоподібних корисних копалин. Знайомлячись із колекцією корисних копалин учні порівнюються їхні властивості.
При вивченні ланцюгів живлення, травної, дихальної та кровоносної систем, гігієни шкіри, складанні раціону здорового харчування знання учнів про речовини у 3-му класі розширюються, а узагальнити їх допоможе проект «Різноманітність речовин і матеріалів та використання їх людиною».
Навчальна програма «Я у світі» зазнала таких змін: знято теми, які дублюються зі змістом  предмета «Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах здоров’я»  («розвиток людини протягом життя», «зовнішність людини» тощо). До програми включено практичні роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти. Зроблено акцент на тому, що проекти можуть бути колективні, групові,індивідуальні. На кожен навчальний проект  запропонованокілька тем.Це дасть змогу об’єднати деякі теми, чим  розвантажить програму та надасть право вибору як вчителю так і учню/учениці.
У програмі «Основи здоровʼя»вилучено інформацію щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, у розділі «Фізична складова здоров'я» поняття «мінерали» і «мікроклімат», оскільки в змісті навчальної програми з природознавства не передбачено формування понять «клімат», «мінерали» та «гірські породи»; вимогу «називає групи зубів та їх функції тощо.
З програми «Трудове навчання»вилучені теми «Виготовлення об’ємних виробів з дроту» та «Бісероплетіння». Зміст практичної роботи визначається вчителем/вчителькою самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Об’єкти праці для виготовлення на уроках учитель/учителька добирає опираючись на побажання учнів.
Навчальна програма «Музичне мистецтво» оновлена за рахунок вилучення важких для сприймання дитиною теоретичних формулювань, музичних творів застарілого змісту або складних для сприйняття учнями цього віку.
Наданням вчителеві/вчительці більше можливостей для вибору репертуару  - 50% музичного матеріалу вчитель/вчителька може обирати на свій розсуд – із запропонованого програмою додаткового репертуару або здійснювати доцільну заміну відповідно до умов школи, підготовленості та запитів учнів тощо. Введено пункт «Орієнтовний матеріал для…» замість «Основний матеріал для….».
У програмі «Образотворче мистецтва»  вилучено зайву теоретичну інформацію.
Навчальна програма «Мистецтво» зазнала незначних змін, допереліку синтетичних мистецтв додано «цирк», в «Орієнтовні твори для сприймання теми» - «Картини місцевих художників» та «Роботи місцевих художників та майстрів», в перелік ХТ (художні техніки): роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія, плямографія.
Програма з «Інформатики» оновлена з дотриманням концентричності. Тема «Графіка» розглядалася лише у другому та четвертому класах, тепер ця тема є з 2 по 4 класи. Зміст навчального матеріалу розділ «Текст» доповнено темами «Сприймання тексту в електронних книгах» та «Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки». Програму осучаснено внесенням до її змісту понять, які вивчаються на інших предметах (електронні карти, схеми, діаграми тощо).
Зміст навчального матеріалу та державних вимог до рівня навчальних досягнень учнівпрограми «Інформатика» мають нове формулювання з передбаченням, що дитина зможе практично виконати дії на стаціонарному, портативному, будь-якому мобільному пристрої, незалежновід різноманіття операційних систем та від того чи в інстальованій програмі на ПК буде виконуватись, чи в хмарному середовищі. Опис практичних частин оновлено так, що можна не завантажувати жодну програму на стаціонарний комп’ютер, окрім операційної системи, а виконувати все в Інтернеті.
Важливим чинником сучасної освіти є використання знань з інформатики для медійної та інформаційної грамотності дитини як складової успішності у навчанні інших предметів.
У державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці включено фразу «учень/учениця використовує у своєму мовленні», до кожної теми. Це зроблено з метою уникнення застосування дітьми абстрактних понять, складних наукових термінів.
У програмі «Фізична культура» замінено термін «Школи вправ, м’яча та ін.», вилучено систему оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років, лист контролю фізичної підготовленості учня, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета «Фізична культура», тестові завдання для оцінювання теоретичних знань учнів 2-4 класів тощо. Доповнено зміст сучасними рухливими іграми та вправами на релаксацію. Лижну і ковзанярську підготовку та плавання винесено у додатки, зміст яких можна використовувати за наявності відповідних умов.
У зв´язку з внесеними змінами у навчальні програми, наголошуємо, що календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія вчителя має бути забезпечена вільним вибором форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.  Адміністрація навчального закладу або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення навчально-виховного процесу, а не контролю.
Для реалізації оновленого змісту навчальних програм місцевим органам управління освітою та обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти необхідно скоординувати роботу усіх регіональних методичних служб та провести широку інформаційну роботу. Обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти відкорегувати навчальні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів; спланувати проведення тематичних постійно діючих семінарів, семінарів-практикумів, круглих столів, тренінгів, виїзних засідань кафедр та відділів з метою ознайомлення з особливостями змісту та методикою викладання предметів за оновленими програмами.


Додатковий матеріал для вчителя/вчительки

Робота з есе
Есе – невеликий за обсягом твір, що має довільну побудову, у якомуавтор висловлює власні думки та враження з конкретного приводу чи питаннящодо конкретного явища чи предмета. Есе не претендує на вичерпну відповідь чи категоричну позицію відносно предмета висловлювання.
Створюючи есе учень/учениця:
-висловлює свою власну думку;
- показує своє ставлення до того, про що говорить;
- не потрібно дотримуватись якоїсь обов’язкової форми (вступу, основної частини, висновку);
- не слід усебічно описувати предмет чи подію;
- можна лише частково, як у розмові, торкатися якихось питань;
- можна висловлювати спірні міркування;
-  мова повинна бути виразною, можна використовувати образні слова, порівняння тощо;
-  есе – це текст, у нього має бути початок і кінець (завершення);
За бажанням, на початку есе дитина може сказати, про що йтиметься у його висловлюванні, про час, місце й особливості подій. Можна на початку подати вислів, який виражає думку, або викликає різне ставлення в різних людей. Починатись есе може також прислів’ям, приказкою чи чиїмось мудрим висловом.
Есе може бути схоже на оповідання, під час читання якого виникають якісь особливі відчуття й напрошується важливий висновок. Якщо есе створене у формі опису, то цей опис має бути дуже яскравим, захоплюючим і викликати важливі й цікаві думки.
Необхідно, щоб останній абзац  есе завершивдумку. Слова «я думаю», «я впевнений/упевнена», «я переконаний/переконана», «я знаю» допоможуть учню/учениці підкреслити, що це його власна думка.
Есе має налаштовувати людину на добрі вчинки. Речення можуть бути короткі й навіть незавершені. Можна використовувати запитання й окличні речення.
1. Прочитай уважно тексти й порівняй їх.
І. Властивості води
Відомо, що в природі вода може перебувати в трьох різних станах: газоподібному, рідкому, твердому. У газоподібному стані у вигляді пари вода міститься в повітрі. У вигляді великих мас снігу і льоду вона цілий рік лежить на вершинах високих гір. У річках, озерах, надрах землі вода знаходиться в рідкому стані.
Хмари, сніг і дощ – це також різні стани води. Хмара складається з безлічі краплинок води або кристаликів льоду. Пригадай, сніжинка – це кристалики льоду, дивовижним чином з’єднані між собою.
У природі водяна пара піднімається вгору. На шляху вона потрапляє в холодне повітря. Охолоджуючись, пара перетворюється на дрібні краплі води. Так утворюється хмара. Маленькі краплинки води зливаються у більші і падають на землю у вигляді дощу або снігу. Отже, вода здатна переходити з одного стану в інший: з рідкого у твердий або газоподібний, а з газоподібного в рідкий і твердий.
ІІ. Колообіг води в природі
Я дуже люблю воду. Вода відіграє важливе значення в природі й житті людини. Вона завжди різна, бо постійно змінює свій стан. Улітку я плаваю в річці, а взимку катаюсь на ковзанах по кризі. Водойма взимку замерзає.
В атмосфері завжди присутні крапельки води. Саме вони роблять повітря вологим. Але ми їх не бачимо, бо вони дуже маленькі. А дощові краплі великі.
А як же виникає дощ? Із земної поверхні вода під дією тепла сонячних променів випаровується. Я часто спостерігала, як після дощу в сонячну погоду висихає асфальт і зникають калюжі. Водяна пара підіймається вгору й утворює хмари. У хмарі дрібненькі краплинки об’єднуються. Коли хмара стає великою й «важкою», краплі дощу падають на землю й напоюють її вологою. А потім усе знову повторюється.
Узимку вода перетворюється на кристалики льоду – сніжинки. Вони падають на землю і прикривають її, наче ковдрою, аж до весни. Навесні сніг тане й веселими струмочками біжить пагорбами напоюючи замлю. Це щоб був хороший урожай. Так вода й мандрує, постійно змінюючись.
Я впевнена, що від чистоти води залежить наше здоров’я. Мудра природа підтримує життя на землі. Слід розуміти процеси, які відбуваються в природі. Це допоможе нам зберегти довкілля.
2. Порівняй прочитані тексти й скажи, що в них є спільного, а що їх різнить.
3. Подумай, який із цих текстів – есе. Обґрунтуй усно свою думку.


Зразки завдань розроблених на компетентнісних засадах (особистісний підхід, діяльнісний підхід, тощо)
для реалізації міжпредметної інтеграції та практичної спрямованості навчального процесу

Українська мова, 4 клас
1.     Прочитай свій текст перед класом. Послухай твори однокласників. Запиши речення, яке тобі найбільше сподобалось у прослуханих творах.
2.     Дай письмові відповіді на запитання. Як ти думаєш, чому деякі слова підкреслені?
Хто з живих істот займає перше місце за кількістю видів на Землі?
Де на твою думку, тваринам було найважче пристосуватися до життя?
На яке питання є точна відповідь у тексті?
Яке питання вимагало власних розмірковувань? Зафарбуй біля нього кружечок. На яке запитання тобі було цікавіше давати відповідь? Чому? Обґрунтуй свою думку.
Які запитання тобі би хотілося поставити автору цього тексту? Запиши їх. Використовуй питальні слова.
3.     Оціни результат своєї роботи й визнач місце на «сходинках успіху». Обери відповідну сходинку та зафарбуй її.

Математика, 4 клас
Серед завдань обери те, яке ти хочеш виконати в першу чергу,              і запиши в кружечку біля його номера число 1. Так само визнач порядок виконання наступних завдань і запиши в кружечках відповідні числа: 2, 3, 4.  Виконай завдання у визначеному тобою порядку.
1.      Порівняй величини.
а) 96 т * 720 ц 35 кг;     б) 43 дм 6 см * 432 см;      в) 1/3 доби *13 год.   

2.      Знайди значення виразу
38  32 : 76 + (354 · 308 – 57 269).
39   
3.      Розв’яжи задачу окремими діями з повним поясненням.
Ластівка за 4 год польоту подолала 276 км. Третину цього шляху чиж пролетів за 2 год. На скільки швидкість ластівки була більшою за швидкість чижа?
4.      Накресли прямокутник, площа якого 21 см2, а ширина – 3 см.
Розділи прямокутник двома відрізками на 2 чотирикутники і 2 трикутники.








Природознавство. 2 клас.
Опис : Описание: C:\Users\user\Desktop\МОНИТОРИНГ\ОСВІТА+ГРАМОТА\Природа 2.jpg
1. На малюнку зображено природу у місяць найдовшого дня і найкоротшої ночі. Запиши назву цього місяця. ______________________
2. Розфарбуй зображення Землі у положенні відносно Сонця, яке вона займає в цей місяць. (Малюнок із зображенням Землі у двох положеннях відносно Сонця, яке вона займає влітку і взимку)
3. Яке число має бути записано в календарі, якщо це останній день цього місяця? Запиши це число.
4. Запиши дату (число і місяць), яка буде через п’ять діб.
5. Обведи термометр, показання якого може відповідати температурі зображеного довкілля. (Малюнки двох термометрів: із показанням +10 і – 10 градусів)
6. Наведи на малюнку лінію горизонту синім олівцем.
7. Зважаючи на поданий на малюнку запис сторони горизонту, визнач, що зображено – схід чи захід сонця. Підкресли відповідне слово.
8. Яка частина доби була за три години до тієї, що зображена на малюнку? Запиши її назву. ________________________________________
9. Скільки станів води зображено на малюнку? Запиши це число.
10. Покажи стрілочкою напрям вітру на малюнку.
11.Відшукай і закресли на малюнку помилку. Виконай малюнок правильно.
Природознавство 2 клас.

 
1.Розглянь картину, яку Катруся обрала для своєї кімнати і дай відповіді на її запитання.
Який період осені зобразив художник? Підкресли відповідне слово.
Рання, золота, підзимок.
Якою може бути температура повітря у зображеному на репродукції куточку природи? Покажи цю температуру на моделі термометра.

2.Учням пропонується прослухати фрагмент музичного твору М. А. Римського-Корсакова «Політ джмеля» (не озвучуючи назву) і виконати завдання.
Політ якої із зображених комах передав композитор музикою? Запиши назву цієї тварини. ____________________
Опис : Описание: http://www.powerpoetry.org/sites/default/files/styles/thumbnail/public/A-Bumblebee.jpg?itok=1K313xw8Опис : Описание: http://dlm4.meta.ua/pic/0/13/180/OGoP6bgAWs.jpgОпис : Описание: http://www.o-prirode.com/_nw/3/63868807.jpg

Які рослини може запилювати влітку комаха, політ якої зображено у музичному творі? Підпиши їхні назви.
Опис : Описание: http://gazeta-rv.zp.ua/images/articles/2015/05/22/klever.JPGОпис : Описание: http://os1.i.ua/3/6/10512846_33f64bad.jpgОпис : Описание: http://www.1000listnik.ru/wp-content/uploads/2016/03/durman.jpg
__________________      _________________   __________________


Опис : Описание: C:\Users\user\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\23_1а.jpg

1. Хлопчик із дівчинкою пішли до кінотеатру в перший день найкоротшого весняного місяця. Запиши число і місяць, коли діти пішли до кінотеатру.           

2. Діти прийшли до кінотеатру, щоб подивитися стрічку «День щастя». Прочитай фрагмент діалогу, який відбувся між дітьми і запиши відповідь на запитання хлопчика.

Орієнтовний план навчального проекту
(курс за вибором «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета»

Ти багато чому навчився для налагодження стосунків з оточуючими. Отже, можеш разом зоднокласниками об’єднатися у групи й розробити проект «Добрі стосунки – найбільший скарб». Це, наприклад, може бути підготовка збірки творів (віршів, пісень, ігор, казок, оповідань про дружбу) для малюків старшої групи дитячого садочка, які допоможуть їм будувати добрі стосунки.
Під час роботи над проектом можете скористатися поданим планом.

План виконання проекту
1.    Обговорити в групі важливість втілення задуму проекту.
2.    Визначитись, для якого дитячого садочка будете готувати збірку.
3.    Дізнатися адресу садочка й домовитись з вихователем.
4.    Вирішити, які твори увійдуть до збірки, де їх знайти.
5.    Придумати, яким буде оформлення збірки.
6.    Розподілити обов’язки між учасниками проекту.
7.    Виконати свою частину роботи.
8.    Оформити збірку.
9.    Подарувати збірку дошкільнятам.


«РОЗВИВАЛЬНІ ТВОРЧІ ВПРАВИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЧИТАННЯ».

  Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації зумовлюють потребу у членах суспільства, фахівцях, які здатні оперативно адаптуватися, навчатися протягом життя, неперервно розвиватися. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти виступає практичне формування компетентності учнів.
Мета навчання як компонент педагогічного процесу та як передбачений кінцевий результат навчання полягає у формуванні та розвитку особистості учня, розкритті його здібностей та талантів. В контексті освітніх реалій сьогодення ця мета може конкретизуватися як підготовка учнів до життя, розвиток їх інтелектуальних та творчих здібностей, опанування знаннями,  актуалізація умінь, востребуваних життям – уміння спілкуватися, контактувати з іншими людьми, у тому числі задля розв’язання  конкретних проблем, уміння опрацьовувати інформацію, гнучко реагувати на зміни в житті. Отже, мета навчання виступає нині як формування життєвої компетентності учнів. Збагачення змісту освіти, зокрема застосування розвивальних творчих вправ,  забезпечення зв’язку з життям, залучення особисто важливої для дитини інформації, задієння  її емоційної сфери, організація навчальної діяльності не тільки на рівні відтворення знань, умінь і навичок, але й на творчому рівні, має сприяти формуванню компетентності учнів.
Центральним аспектом цього є розвиток творчого мислення школяра, зокрема під час роботи над розвивальними творчими вправами. Така робота задовольняє наступні вимоги:
-         реалізує пізнавальну потребу молодшого школяра, що ґрунтується на природних інстинктивних реакціях – «дослідницькій» та «ігровій», потребу у враженнях, спілкуванні, самореалізації та самоактуалізації;
-          втілює єдність змістового, почуттєво-емоційного та операціонального в пізнавальній діяльності;
-         відповідає основним критеріям: понятійності, самостійності, гнучкості, ігровій комбінаторності;
-         орієнтує не на результати, а на спосіб дії.
Робота над розвивальними творчими вправами здійснюється поетапно засобами дослідницьких, ігрових творчо-прикладних дій, у ході яких відбувається розвиток та діалектичне поєднання операційного та образно-асоціативного видів мислення.
Такі завдання складають систему, яка дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Треба пам’ятати, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення та ефективне застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих здібностей велике значення має розвиток психічних процесів – пам’яті, уваги, уяви тощо. Саме ці якості, за даними психологів, – основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.

Розвивальні творчі вправи спрямовані на розвиток:
·        фонематичного слуху
·        мнемонічних процесів (пам’яті)
·        уваги
·        творчої уяви
·        мислення
·        мовлення
·        комунікативних здібностей
Отже, розвивальні творчі вправи в початкових класах, при систематичному їх використанні і правильній організації, спонукають дитину до мовленнєвої діяльності; заохочують до роздумів, уважного ставлення до мовленого слова, виконання нестандартних завдань; розвивають інтерес до мовлення як навчального предмета; пробуджують віру у власні сили і творчі можливості.
Як відомо, навчально-виховний процес повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності й творчої активності. А це вимагає організації навчання відповідно до здібностей, здатності до навчання, таланту дитини. Основною формою організації навчально-виховного процесу був і залишається урок. Але сучасний урок вже неможливий без застосування інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо. Перевага віддається індивідуальній та груповій формам організації навчальної діяльності. Індивідуальна форма організації навчальної діяльності сприяє становленню самостійності, активності, відповідальності. А групова форма (робота в парах, групах чи мікрогрупах) дозволяє забезпечити активну діяльність учнів, передбачає розподіл обов’язків  між ними, виконавчу та організаційну ініціативу, актуалізацію як досвіду самостійної діяльності так і спільної роботи над розв’язанням конкретного завдання. Завдання вчителя – розвивати критичне мислення школярів, тобто навчати здатності самостійно аналізувати інформацію; формувати вміння бачити помилки у твердженнях товаришів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, прагнути пошуку оптимальних рішень; обирати свою позицію стосовно тих чи інших питань тощо.
Якщо ми хочемо залучити учня до освітнього процесу (уроку), то зобов’язані допомогти дитині побачити в ньому свою значущість, мотиви власної діяльності. У центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Велику роль у формуванні цих вмінь грають розвивальні творчі завдання, які використовують як в індивідуальній так і в груповій формах організації навчальної діяльності на різних етапах уроку. За їх допомогою можна перевіряти домашнє завдання, поліпшити розуміння нового матеріалу, закріплювати та узагальнювати знання.
Зміст та матеріал для розвивальних творчих вправ залежить від вікових та індивідуальних особливостей дітей, знань учнів, завдань уроків.
         Місце розвивальних та творчих вправ у структурі уроку залежить від багатьох факторів:
·       рівня підготовки учнів
·       дидактичної мети
·       характеру навчального матеріалу
·       часу, відведеного на вивчення теми

Використовуючи розвивальні творчі вправи треба дотримуватись таких вимог:
·        цілеспрямованість застосування
·        підпорядкованість тематиці, навчально-виховній меті уроку
·        відповідальність тематики дитячому кругозору, віковим та індивідуальним особливостям
·        різноманітність форм організації навчальної праці учнів(індивідуальні, групові, колективні
·        нерозривний зв’язок з іншими формами та методами роботи

 

Всім відомо, що саме процеси читання та вивчення мови – надзвичайно важкі для дітей, потребують від них значних розумових зусиль. А використання творчих та пізнавальних завдань дають можливість навчатись у більш легкій, невимушеній формі, потребують від учнів пошуку нових знань і способів дій, розвивають інтерес до мови як навчального предмета. Вони сприяють розвитку  спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнювати.  Використання таких видів роботи на будь-якому етапі уроку – це вправляння у самостійному розвитку мислення, кмітливості, спостережливості, уяви учнів.
Розвивальні творчі вправи мають велике значення для розвитку мови і мислення учнів; активізують поширюють їх словниковий запас; привчають проводити аналітико-синтетичну роботу над словами та реченнями; поліпшують фонематичний слух дітей; розвивають правописну зіркість; прищеплюють інтерес і любов до мови.

Вже з першого класу на уроках навчання грамоти доцільно використовувати загадки, загадки-жарти, вікторини, прислів’я, приказки, скоромовки, чистомовки, ребуси, кросворди, мовні ігри, вірші тощо.
Починати треба з простих тренувальних вправ, поступово їх ускладнюючи.
В період навчання грамоти та на уроках читання та мови велика увага  приділяється роботі зі скоромовками та чистомовками. Скоромовки є найефективнішим засобом розвитку експресивного мовлення. Вони дають змогу напрацювати навички правильної та чіткої артикуляції, удосконалювати плавність і темп мови. Також скоромовки можуть стати ефективним матеріалом і для розвитку уваги, пам’яті дітей. Дуже подобається дітям відгадувати загадки, розгадувати кросворди та  ребуси.
Наприклад:
Відгадай загадки. Виділи в словах-відгадках звуки й запиши їх.
Ніс, як у свинки,
Та колючки-щетинки.

Сіно я заготовляю,
Ще й дівчину прикрашаю.
А у річці чи на морі
Я гуляю на просторі.

Лечу від краю і до краю,
Чарую дивними словами.
Я вас на крилах підіймаю
Або сумую разом з вами.

Прочитай загадки. Виправ помилки.
Під землею в нього хата.
Риє сам ходів багато.
Лиш не любить світла вдень.
Хто він, діти? Це олень.

Боязлива ця тварина:
Заховалась в кущ малини
І тремтить, мов лист осики.
Це кабанчик в лісі дикий.
Він сідає на квітки,
Крильця, наче пелюстки,
Кольорові, оксамитні.
Звісно, це дракончик спритний.

Хто лікує у садку
Вишню яблуньку струнку?
Хто це дзьобом стук і стук?
Ну, звичайно ж, це павук.

ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ
Завдання 1.
Відгадай слово.
Учитель пропонує дітям запам’ятати перший звук, наприклад у слові кріт, другий  -   у слові міст, третій звук – у слові торт. Учитель запитує: «Яке слово утворилось?»
Відповідь: Кіт.
Завдання 2.
«Плутанки слів».
Розглянь «плутанки слів» .Запиши правильно. Склади звукові схеми утворених слів.
АМК -  …., ОРГА - …., РОКЛИ - ….,НОГМ - …., РОКУЦ  - …, УЛГОБ - …, ГАДЗАКА - .., РУПОДГА  - …, КАТОРН - …., НАГОК - …, АИПЛ - …, КВПАУ - …, АВПА - ….
Яке? ЛОВНЕГО -…., КУНЕМЕД - ….
Яка?АГАБАТ -…., ОРОДЛАС - ….
Слова-дії
МУЗИВАВ - …., ВИВСТА - ….,ЗАКАЛА  - ….,СЗАКАВ - …., СХАЛУЛА - …, КНУВКРИ - …, ЮЛБЛЮ -…, ЯУКДЮ - …., ЧТИАЮ -…

Завдання 3.
Придумай, як запам’ятати слова.
Учитель пояснює дітям,що для того, щоб добре запам’ятати матеріал, можна використовувати такий прийом, як класифікація, тобто об’єднання в групи схожих за якоюсь ознакою предметів. Потім вчитель пропонує запам’ятати групу слів(у кожного вона може бути індивідуальною), використовуючи запропонований принцип.
Приклади слів:
·        Троянда, вишня, тюльпан, огірок, ялина, слива, дуб, гвоздика, томат, сосна, яблуко;
·        Машина, картопля, літак, огірок, тролейбус, помідор,сонце, цибуля, лампа, потяг, ліхтар, свічка.
Завдання 4.
Ланцюжок асоціацій.
Дітям необхідно запам’ятати 15-20 не пов’язаних між собою слів. Хід гри такий: учитель називає яке-небудь слово(іменник), хтось із дітей повторює його та називає своє слово,інший учень повторює попередні слова й називає наступне і т. д. Та спочатку необхідно пояснити дітям, що для виконання цього завдання слід користуватися методом асоціацій: уявно об’єднати слова в єдину структуру.
Наприклад, подано слова будинок, кіт, ліс, апельсин, шафа, змія,книга,пожежа,крокодил тощо. Учням необхідно уявити будинок, по якому ходить пухнастий кіт, який потім вистрибує у вікно і потрапляє до лісу, де на деревах ростуть апельсини. Діти зривають апельсин, чистять його і раптом у середині фрукта бачать шафу, у куту якої причаїлася змія,і т.д.
Таке тренування може бути корисним для запам’ятовування будь-якого навчального матеріалу.
Завдання 5.
Піктограми
Учитель зачитує текст. Для того щоб діти його запам’ятали, вони повинні кожен смисловий фрагмент подати у вигляді малюнка. Потім діти за замальовками переказують текст.
Завдання 6.
Коректура
Ця техніка спрямована на тренування одночасно концентрації і переключення уваги. Діти викреслюють певні букви в друкованому тексті. Наприклад: протягом 10-15 хвилин потрібно знайти в тексті та закреслити всі букви е : і маленькі, і великі.
Завдання 7.
Пошук   
Дітям пропонується попрацювати зі словником і знайти в ньому слова, які містять 2-3 однакові букви, що позначають голосні або приголосні звуки. Діти знаходять такі слова і записують, наприклад:  барабан, молоко, бурундук, акуратний тощо. Можна запропонувати варіант пошуку слів із буквами, які не повторюються і позначають приголосні звуки: двома,трьома, п’ятьма і т. д. Наприклад: стравохід, клавесин, революція та ін. .Окрім розвитку уваги, під час виконання цього завдання, розширюється словниковий запас дітей.
Завдання 8.
Незавершене речення  
Учитель пропонує дітям закінчити речення, підібравши для цього найбільш відповідне слово або фразу. Наприклад: Усі учні в класі думають про…Навесні в лісі зазвичай… Дерево завжди має …тощо.
Завдання 9.
Склади слова.
а). пани(сани) сапа
пальто(_________)лимон
б). пожежа(поле) левеня
вагон(__________)таксі
в). крапка(крапля) галявина
мисливець(___________)наказав
г). сирота(сирник) сінник
мило(______________)ніша.

Завдання 10.
Текст-плутанка
Прочитай текст-плутанку. Перекажи його. Які правила гостинності ти знаєш?
                                                        стоГі
У таликНа либу стогі. анВо гоприщала хї маєч з рогомип. тарСийш траб кошаС сінпри із хукні найчик. таНалак амас лалина айч у шкича. наГар подгосиня ашан таНакла!

Ю














Завдання 11 Кросворд





Розгадай кросворд. Запиши звукову схему відгадки.
1. Є і кріп, і бараболя,
    М’ясо, морква і квасоля,
    Цибулина і петрушка.
    От смачна в нас буде…. .
                  2. А у нас сьогодні свято –
                      Всі вітають мого тата.
                      Безліч друзів і гостей,
                      Бо у тата ….. .
3.Рослини він любить,
   І звірів, і луг.
   Для них захисник він
   Надійний і друг.
   Лісам, і озерам, і рікам
   Він брат.
   То хто ж він такий?
   Очевидно …. .
Завдання 12.
Прочитати і розгадати метаграми, в яких вказується на лексичне значення слів-відгадок і є літери, за допомогою яких можна знайти відгадки.

Лінивому не розгадать ніколи,
Кмітливому на відповідь - хвилина.
А буде наша загадка така :
Три букви означають те, що й поле
Додайте м'який знак - і вже тварина
З родини оленів, струнка й прудка.
Які це слова ?
(лан – лань)

Маєм гарну ми тканину,
Тож пошиєм піджачину.
"Су" на "Ві" як зміним з вами –
Буде рама із шибками.
(сукно-вікно)
                    Не цвірінькає – співає,
                            Жовто-чорне пір’я має,
                    З лісових густих кущів
                    До родини горобців
                    Пташка в гості прилітає
                    Як харчів не вистачає.
                    Після «С» як замість «И»
                    Букву «У» напишем ми
                    Будем мати запашну,
                    Гарну ягоду смачну.       
                                              
(синиця-суниця)
            Я необхідна в медицині,
            М’яка, пухнаста, біла.
            Та буква «Х» на дім родинний
            Мене навік змінила.
                           
                                                                           (вата – хата)

                              Я з «М» літаю в зграї,
                              Бо я мала комаха.
                              А з «Д» мене в сараї
                              Приб’ють до планки цвяхом.
                                                                  
                                                                           (мошка – дошка)
                                                
            Я продукт молочнокислий
            І для всіх людей корисний.
            Та зміню на «М» я «С»-
            Стане гарним світ увесь.
(сир – мир)

З димаря він вилітає,
Як в печі вогонь палає,
Варто нам "Д" на "Р" змінить –
Стане містом він у мить.

(дим - Рим)

"К" відняти , "Соб" додати –
стане гавкати й скавчати.
"Соб" на "К" як замінити –
Буде на водоймах жити.
(собачка - качка)

До мене можна з річки допливти ,
Мене дівчина може заплести ,
Дід як знаряддя - на плечі нести ,
"К" спереді відкинеш - полечу .
Почуєш тільки , як я задзижчу . Що за слова ?

(коса - оса)

Всякі є вони: короткі, мудрі, щирі і солодкі, Підлабузницькі, гучні, жартівливі і сумні.
Та лиш "Л" одне забрати – буде в день оката спати ,
А вночі - кричать , літати і мишам волі не давати.

(слова - сова)

Воно у бджілки є, ужалить і умре.
А «Ж» на «С» зміни, на жир перетвори.
                                        
(жало –сало)
                          
Гуде собі, літає ,
З квіток нектар збирає ,
А якщо "Дж" зітерти , -
Вмить стане одяг жерти.
(джміль - міль)

З "О" - мене не помічаєте ,
Хоч щодня переступаєте ,
З "П" - помітять враз хлоп'ята ,
Та буваю лиш на свята .
(поріг - пиріг)

На неї птах сідає ,
Вона його гойдає,
А звук ви замініть –
Звірятком стане вмить .
(гілка - білка)

З "Л" твердим - рудий , хвостатий ,
З "Л" м'яким - густий , листатий .
(лис - ліс)

З дзвінким в кінці - пора у лісі нас збирати ,
З глухим - негайно треба лікувати .
                                                                         (гриб - грип)


Я одиниця довжини ,
І висоти , і глибини ;
А голосний в кінці додайте -
І швидше у вагон сідайте .
(метр - метро)

В майбутнє тебе я покличу ,
За думливим стане обличчя .
Та встав голосний лиш , і я –
Звичайне жіноче ім'я .
(мрія - Марія)

Я зеленію з краю в край ,
Та спереду ти "П" додай –
І можна мене в поле брати ,
Щоб землю під посів орати .
(луг - плуг)


Коли я з "Д" - росту на гілці,
Коли ж із "Т" - пливу по річці.
(плід - пліт)

З "И" я плаваю у морі,
З "І" ловлю мишей в коморі.
(кит - кіт)


Люблять нас усі збирати -  
Після дощика в ліску ,
А як букву "Г" відняти
Будем плавати в ставку .
(гриби - риби)

Полохлива і струнка з роду оленів вона.
Коли ж зміниш «К» на  «З», птах у лісі закує.
(козуля – зозуля)


Завдання 13.
Знайдіть і запишіть слова , які б мали такі значення під час читання
зліва направо                                                  справа наліво
------------------ ►                                              <------------------
-         листяне дерево                          [. . .]          - геометрична фігура
-         гул голосів                                [. . .]          - чарівник
-         площа для
сільськогосподарських робіт           [. . .]          - домашня тварина
-         розряд речей за якістю            [. . .]          - канат
-         злак                                           [. . .]          - молочний продукт
-         синонім прислівника тепер        [... ]       - тепер
Відповідь : бук, гам , тік, сорт , рис, зараз .
Завдання 14.
Допишіть слово . Додавши дзвінкий приголосний , утворіть нові слова від таких слів :   коза, рука, буква, міль , коса, буря .
Завдання 15.
Міняючи у слові БІЙ перший звук ( а на письмі - першу літеру) на інший один звук ( або букву) утворіть і запишіть якнайбільше нових слів , що мають інше значення. Відповідь : БІЙ- мій, лій, сій, дій, вій, тій, цій Придумайте короткі вислови або речення з новими словами . .
Змінюючи у слові СІЧ останню букву (звук ) на іншу букву ( звук ), утворіть якнайбільше нових слів із іншим значенням .
Відповідь : СІЧ - сів , сік , сіль , сіл (У Карпатах чимало гуцульських сіл [ мн., О.в.] ) , сім , сіп (Миколка - сіп мене за руку) , сіть (Рибалка сіть закинув).
Завдання 16 .
Запишіть 5 односкладових слів , які від перестановки звуків (першого й останнього) набрали б нового значення .
Наприклад : мир - Рим .
Відповідь   : кіт - тік , кат - так , лік - кіл , рік - кір (хвороба) ,лід - діл (низина), рай - яр(йар), бук - куб .
Завдання 17 .
А) Знайдіть 5 односкладових слів , які читаються зліва направо і справа наліво однаково і мають теж саме значення .
Відповідь : дід, біб, вів, Тит, око
Б) Знайдіть неменш 4 дивовижних слів із 5 звуків кожне , які б читалися зліва направо і справа наліво не змінюючи свого значення .
Відповідь : Пилип, потоп, корок, наган, зараз, . . .

Завдання 18 .
Пригадайте і запишіть якнайбільше слів , що мають склади - назви нот ( до , ре , мі, фа , соль , ля , сі). читання :
Наприклад : До + ля = доля ;       по + мі + до + ри = помідори ;      до + мі + но = доміно .слово?
  
Завдання19.
Розсекретити вірш.
У цьому зображенні «засекречені» рядки з вірша Т. Шевченка. Необхідно їх «розсекретити» і прочитати.

ТапЕенЧцуЕиолВпроОлбюлДсвАувсЗйвкПкептПаІтоДлогЯоВувсОанеРолдАканЯапрРотиюОмвіМнакНмивчАвсиуДжольОакЛмикеИнапрНвіукУто.ПиролИждлогШолАєшорЄскТмсвЬщдСмитоЯвсмНсмиеАщаДкецВлогеОємДоваОтеЮ,енЧмитЕзжлРвенгВсчяОжєНамАчіукаКротАголдЛиенгИдбюНмипенА.
Відповідь: Тече вода з-під явора
                  Яром на долину.
                  Пишається над водою
                  Червона калина.






РОЗВИВАЛЬНІ ТВОРЧІ ВПРАВИ, СПРЯМОВАНІ НА РОЗВИТОК ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ, УВАГИ, МИСЛЕННЯ, МНЕМОНІЧНИХ ПРОЦЕСІВ, МОВЛЕННЯ

1. З кожного слова – по одному звуку, щоб вийшло нове слово.
     Називаю слова. Учні повинні скласти з них слово таким чином: взяти з першого слова перший звук і позначити його буквою, а з другого – другий, з третього – третій і т.д.
     Виграє той, хто першим складає слово і правильно прочитає його.
Зір, ліс, бір, марка, рамка (зірка);
Мало, дим. сир (мир);
Пара, перо, він, мама, канал (пенал);
Заєць, лис, ломи, собака (зима);
Звір, лось, шишка, лини, корито (зошит);
Рука, нема, рада, сади, насос, фабрика, записка (редиска);
Лава, лин, бамбук, молодий, батон (лимон).
    
     2. Чарівні клітки.
с
о
м
о
с
и
м
и

1) Встав у ці клітки букви:
с, о, м, о, с, и, м, и
щоб вийшли слова: сом, оси, ми
у ширину і довжину.

2) Встав у ці клітки букви
с
о
н
о
с
а
н
а

с, о, н, о, с, а, н, а
щоб вийшли слова: сон, оса, на
у ширину і довжину.

3) Встав у ці клітки букви
л
а
н
а
л
е
н
е

л, а, н, а, л, е, н, е
щоб вийшли слова: лан, але, не
у ширину і довжину.


     3. За алфавітом.
     На дошці висить таблиця з алфавітом. Кожна цифра відповідає порядкові, місцю букви в алфавіті: а-1, б-2, в-3 і т.д.
     Наприклад, слово абрикос цифрами пишеться:
                   1, 2, 20, 10, 14, 18, 21.
     Матеріал для гри:
2, 23, 20, 31, 14 (буряк); 3, 7, 6, 17, 12, 6, 31 (ведмідь); 3, 24, 16, 11, 27, 34 (вулиця); 29, 15, 19, 16, 1 (школа); 10, 19, 29, 11, 23 (зошит); 15, 18, 11, 9, 15, 1 (книжка); 24, 28, 7, 18, 31 (учень); 2, 1, 23, 31, 15, 12, 3, 30, 11, 18, 1 (Батьківщина).
     4. Шаради складів.
     Називаю слова, вказую, які склади цих слів треба взяти, щоб утворити нове слово. Наприклад: треба взяти другий склад слова сама, і перший – слова лоша, щоб утворилось слово мало.
     1) Перший склад слова бетон, другий – слова вересень і другий – слова ваза (береза).
     2) Перші склади слів черепаха, редиска, вигін, кипіти (черевики).
     3) Перший склад слова помідор, перший і другий - слова неділя і другий - слова кілок (понеділок).

5. З букв одного слова.
     З букв даного слова учням за певний час за допомогою словничків скласти і записати слова:
     Ведмідь (мед, мідь, дім, дві, дід);
     Айстри (старий, три, рис, сир, тир);
     Акваріум (мак, кава, міра, кара, рама, ріка, Віра, кір, рука, крам, вік);
     Диктант (нитка, так, тин, кит, кат, танк);
     Екскурсія (рік, сік, кір, сук);
     Жайворонок (жар, вкрай, ворон, корова, корона, край, кран, кров, нова, ножовка, нора, рак, район. рано, ранок);
     Компас ( кома, копа, каса, сом, мак, сам, смак, оса);
     Космонавт (сон, мак, сом, коса, кома, так, сова, мова, носок, сам, танк, вона, станок, там, танок).

     6. Алфавіт і чотири арифметичні дії.
     Потрібно прочитати слово, пригадати, на якому місці в алфавіті кожна його буква, і або від цього числа відняти, або до нього додати, або його поділити, або помножити на якісь числа, щоб вийшло нове число – показник букв за алфавітом у новому слові.
     Наприклад, коли зі слова буряк треба зробити слово заєць, то слід записати так:
         б  у  р  я  к                    п  и  с  ь  м  о                п  е  н  а  л
          +  -  -  -   +                     -           -  +  +                +  +  -  -  +
          8 23 13 6 16                  4          20 10 15           4 21 11 17 15
          з  а  є  ц  ь                     л  и  с  и  ц  я               у  ч  е  н  ь

          о  л  і  в  е  ц  ь             в  у  л  и  ц  я                п  і  в  е  н  ь
          +  -  -  +  +  -  -              +  -  +      +  -                 +  -  +  +  +
           2 9 6 9 15 12 30           3 13 7     11 13              14 10 13 17 3
          р  е  д  и  с  к  а             д  и  т  и  н  а               я  б  л  у  н  я

          ц  и  б  у  л  я                ч  е  р  е  м  х  а
           -  -  +  -  -  -                    -  +  -  +  -  -  +
          7 4 26 13 13 15              8 12 4 5 11 7 20
           п  е  ч  е  в  о                 п  о  м  і  д  о  р

    
        
7. “Зачаровані слова”.
         А В Т О М О Б І Л Ь                        А П Е Л Ь С И Н
         1  2  3  4  5  6  7  8  9 10                      1  2  3  4  5  6  7  8
        
         3  4  5              9  6  3  4                       6  7  8            2  3  8  5
         1  3  4  5          7  8  9  10                     4  1  8            4  1  2  7
         5  8  9  10        3  1  5                           2  3  6            6  1  8  7
         2  8  9              2  3  4  5  1                   2  1  8           
            С Т А Д І О Н                                    Д И С Ц И П Л И Н А
         1  2  3  4  5  6  7                                   1  2  3  4  5  6  7  8  9  10
        
         1 6 7            1 2 3 4 6                           7 8 9 1                  6 8 9 10
         1 3 4            4 6 7                                 3 2 9                     6 1 6 9
         1 2 3 7         4 6                                    7 10 9 5                7 8 1 10
         1 2 5 7 1                                               4 8 7 2 9 10

            Т Е М П Е Р А Т У Р А                    Г Р О М А Д Я Н И Н
         1  2  3  4  5  6  7  8  9 10 11                 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10

         8 9 10                     4 5 0 7                   2 3 4  5               4 3 6 5
         3 2 8 7                    1 2 3 4                  1 2 5                    1 3 2 5
         9 6 7                       1 7 3                     7 8                       4 9
         1 2 7 8 10               1 2 7 8 10             2 9 4                    4 9 1
         3 5 8 11                  8 7 6 11                6 9 4                    1 2 5 4
         4 7 10 11                4 7 10 11              6 9 10 7               6 3
         6 7 3 11                                               10 5 6                  6 5 1

     8. Заміни букву, щоб вийшло нове слово.
     1. Синя соковита на дереві росте, я с на з змінити – великий дощ впаде. (Слива, злива).
     2. З о метал, яким паяють, його люди добре знають. І о на с зміни, з ним ти речення склади. (Олово, слово).
     3. З к землю тверду добре б’є, а з и у людей і тварин є.
(Кирка, нирка).
     4. З н частина я доби, з п я грію щозими, з р предметом стану я, от вам загадка моя. (Ніч, піч, річ),
     5. З п уперта тварина, а з р на троні людина. (цап, цар),
     6. Мчу дорогами я з ш, з л я ягода смачна. (машина, малина).
     7. З т пливе, а з д росте. (Пліт, плід).
     8. З с сапаю, з ш вдягаю, з л стрибаю, з п ховаю. (сапка, шапка, лапка, папка).
     9. Яскрава квітка на городі змінила к на р. Пишатися небозі годі, тваринка вже тепер. (мак, рак).
     10. З т все тихо-тихо; з м для їжі лихо, погризе, потрошить все, що й у нору занесе. (тиша, миша).
     11. З л я риба запашна, огорожа з т міцна; своїх хлопців звуть батьки, коли с поставиш ти. (лин, тин, син).
     12. З м морський північний звір, з к я з борошна смачний. (морж, корж).

     9. Додай, відніми букву, щоб вийшло нове слово.
     1. Я чудодійна буква к, з кількох мостів великих я зробити можу невеликий міст. Хто відгадає загадку цієї зміни? (мост, мостик).
     2. А хочеш – з міста буде переправа? Для букви к і це легенька справа. (місто, місток).
     3. Грім гримить і вітер виє, а к додай – все заніміє, в городину я обернусь і у борщі зварюсь. (Буря, буряк).
     4. Він корисний дуже птах, а г відкинеш – стане... (грак, рак).
     5. Зерно він меле на муку, відкинеш м – живе в ставку. (млин, лин).
     6. На нім барвисті квіти, трава зеленіє, а п додай – зоре усе, не пожаліє. (луч, плуг).
     7. Місто для стоянки кораблів, а с додай – загартує всіх. (Порт, спорт).
     8. Світить, трохи гріє вона. Без м – є у ведмедя і кроля. (лампа, лапка).
     9. Без т, коли вода кипить, а з т – у школі всяк сидить. (пора, парта).
     10. На клумбах гарні, запашні, без к лише гіллячки ми. (квіти, віти).

     10. Перестав букви, щоб вийшло нове слово.
     Осел – село, лісок – сокіл, курча – ручка, старий – айстра, кіт – тік, гава – вага, марка – рамка, кури – руки, гори – роги. тіло – літо, банка – кабан, дошка – шкода, рис – сир, липа – пила, нора – рана, лови – воли, наголос – голосна, спина – насип – напис, смола – масло, сосна – насос.
     
      11.Знайди спільне закінчення слів.
Карт(…), маш(…), кал(…)         Відповідь:ина
Гороб(…), гле(…), паль(…)       Відповідь:чик
Сер(…), вікон(…), сон(…)          Відповідь:це

      12. Виправ помилки:
Дякую Вас                                           Дав вірну відповідь
Вибачте мені                                      Відкривати очі
Приймати участь                               піднести квіти
Придбав досвід                                    дати запитання   
Терміново подзвонити                        перевернув сторінку
На протязі тижня                              зварити борща  
Відкривати двері                                 намалювати квітів

Висловте свою думку про Панаса як людину за його листом. Виправте помилки, допущені Панасом. Яких орфограм не знав хлопець?

                               Написав листа Панас
Написав листа Панас                  Обіцяю і пишу –
і послав до «Зірки»:                    всім за пріклад буду!
«Буди вчитися наш клас             Тож і прошу вас одне:
тільки на пятірки.                       у своїй газеті
Я про це уже казав                        ви, як кращого, й мене
в піонер загоні,                            дайте на партреті.
всі мині, як веступав                   Не одмовить прошу вас!
плескали в долоні.                       Активіст карась Панас».
Вчора в класі говорив                  Наша відповідь проста –
Я на зборах знову,                        так писати стидно.
щоб нихто з нас не робив            Твій портрет уже з листа
помілок у мові.                              нам, Панасе, видно.
Я завжди про це кажу,                                     С. Олійник.
виступаю всьюду!   

13. Допиши казку.

Звідки прилетіла сніжинка?

         На мою долоньку впала сніжна зірочка. Я злякався, що вона розтане, і обережно підняв її пуховою рукавичкою.
-- Дякую тобі, -- несподівано промовила сніжинка.
-- Ти вмієш говорити? – здивувався я. – Розкажи, звідки ти прилетіла!
-- Добре, -- посміхнулася сніжинка. – Слухай...

 Як приходить весна?
         Якось на початку березня ми з дідусем гуляли у парку. Сніг ще не зійшов. День був похмурий. Я пожалкував, що весна ще не скоро прийде до нас.
         -- Дозволь не погодитися з тобою, -- відказав на це дідусь. – Придивись уважніше, і помітиш сам, що весна вже дуже близько.
         Виглянуло сонечко, і я справді помітив, що ...

14. Допиши прислів’я.
Не хвали себе сам, ...
Нема друга – шукай, а ...
Дім без книги -- ...
Чого Івась не навчився, того й ...
Хочеш їсти калачі –...
Розум і  вихованість-...
Добре слово краще, ніж ...
Землю красить сонце, ...
З добрим дружись, ...
Хоч в вогонь і в воду, аби ...
Ласкаве слово ...
Приятеля легше знайти, ...
Що посієш, ...
Чому вони нас навчають? Добери інші прислів`я на ці ж теми.

Завдання 15.

16. Багатозначні слова, фразеологізми
      (мініатюри, гуморески).
Не ті карти
Своїм горем Гриць із друзями діливсь:
І при цьому ледь не плакав, дуже зливсь:
- Карти контурні принести задали.
Я послухався, приніс…. Які були.
Бац! В щоденник – одиницю! От напасть!
Я: «За що?!».А вчитель каже,що не в масть.
Запитання:
-Які карти приніс Гриць на урок? (Гральні)
-Які ще бувають карти? (Історичні, географічні, топографічні, астрономічні, медичні тощо).
Квадратний корінь
Син зі школи повернувсь,
Перевдягся, перевзувсь,
Потім взявся за лопату,
Став малину корчувати.
Вийшла мама за годину,
Ледь не впала:
-  Що це,  синку?
Скарб шукав? Моє ти горе!
-  Ні, не скарб. Квадратний корінь
Задали мені знайти
В школі з двадцяти п’яти.
Я весь сад перелопатив –
Круглі всі! Нема квадратних!
Запитання:
- Про який корінь йдеться в гуморесці? (Про математичне поняття)
- А який корінь шукав хлопець? (Корінь рослини)
- Які ще бувають корені? (Корінь слова).

 Прочитайте вірш Г. Бойка. Чому онук не зрозумів дідуся? Виділіть фразеологізми, поясніть їх значення.
                                       Веремій
Це дідусь хороший мій,                     А дідусь обох повчав:
Звуть його так – Веремій.                  – Так до бійки недалеко!
Так він дивно розмовляє,                   Що це ви розбили глека?...
Що попробуй -  зрозумій!                  Братик, плачучи,сказав:
В цирку був я з дідусем -                   Глека я не розбивав…
Ми там бачили усе:                             Ну й дідусь мій Веремій!
І жонглера і ведмедя                           Що він каже, зрозумій.
На швидкім велосипеді                       Ми були біля криниці,
Я крутивсь, дідусь спитав:                 З неї я хотів напиться.
- Ти прийшов ловити гав?                  Нахиляюсь, гнуся, гнусь –
Аж піднявся я із лави:                         До води ж – не дотягнусь…
Та які ж у цирку гави?                         А дідусь мій: - Що?
Ну й дідусь мій, Веремій!                                             Попив?
Що він каже? Зрозумій.                       Шилом патоки вхопив?
Грались ми з Рябком                            Знов мені не зрозуміло:
                           кудлатим,                   Тут – ні патоки, ні шила!
Посварилися із братом.                        Ну й дідусь мій, Веремій!
Брат мовчав і я мовчав,                        Що він каже? Зрозумій.

Відповідь: ловити гав – бездіяльно проводити час; розбити глека – посваритися; шилом патоки вхопити – зазнати невдачі.

17.Завдання-загадки.
 Тема: «Будова слова».
Слова ці родичами звали,
Бо спільний корінь вони мали:
Похід і захід,перехід,
І вихід, і прихід, і вхід,
І східний, західний, і схід
Назвіть швиденько корінь!
                                         (хід)
Слова ці родичами звали,
Бо спільний корінь вони мали:
Бігун ,забігати, прибіг,
Забіг,побігати, розбіг,
Добігти, збігав, перебіг.
Вже визначили корінь?
                                        (біг)


 Відгадай! Корінь мій – у слові дзвінко,
     Суфікс – у слові синочок,
     Закінчення – у слові кіт.
                      (дзвінок)
Що за слово відгадай:
Корінь у «садку» сховався,
Префікс у «постіль» забрався
А закінчення та суфікс
У слові «хмарка» пошукай.
                                           (посадка)
                            Корінь – в слові «відгадай»,
                            Префікс – в слові «запитай»,
                            Суфікс – в слові «нічка»,
                           Закінчення – в слові криничка».
                                            (загадка)
У слові «хмарка» корінь відшукаєш,
Із слова «літній» суфікс підбирай,
У «бездоріжжі» префікс упізнаєш,
Закінчення у слові «злий» впізнай!
                                        (безхмарний)
Склади самі схожі загадки.

        Чи рідня гусениця гусаку? (жарт)
-- Ви хто такі?
-- Я – Гусак, це – Гуска, це наші гусенятка. А ти хто?
-- Я ваша тітка – Гусениця.
А як ти гадаєш?
Дай відповідь на запитання жарту.

      «Знайди зайве слово»
«Зайве тут одне словечко:
Колісниця і колечко,
Колія, околиця,
Коліщатко,колеться,
Коло, колесо,кільце!
Відшукай «чуже» слівце!
               Зліт,злетіти, відлетів,
               Політати, прилетів,
               Літера, літак, відліт.
               « Шпигуна» впіймати слід!
Немалий і малуватий,
І маленький, малювати,
Малюки, малеча, мало.
Чи «чужинця» ви впізнали?

Тема: «Слово»
От так «однина»!
-Є слова, що в однині
Не вживаються:штани,
Брюки, ножиці. Я вам
Ще цікавий приклад дам.
А чи скажете мені
Слово « гроші» в однині?
Тут Василько-пустунець
викрикнув:
- Це «гаманець»!

 Чи всі іменники мають форму однини? Як грамотно назвати один предмет, позначений таким словом, наприклад, ножиці, окуляри? Запиши такі іменники. Побудуй з ними речення.

 Розгадай!
__ ЛІД      Цей “лід” на стежинці залишила білка.
__ЛІД       Цей – з ягідками червоненькими гілка.
ЛІД__       Цей – у ім`я до сестрички пробрався.
Л_ _ ІД_    Цей – красень-птах,  що у небо піднявся.
_ _ЛІД       Цей “лід” – яскравий метеорит.
_ _ ЛІД_ _  Цей п`є бабуся, як серце болить.
 
  Чотири дракони
_ _ ДРА         Ця дра рікою пливе.
КО_ _ Н_       Цей кон лише униз росте.
Д_Р_ _А         Ця дра від міста до села.
КО_ _Н          Цей кон усе дрова руба.
_ _Д_РА        Цей дра штовхає всіх і б`ється.
К_О_Н           Цього кон хто бачить, той сміється.
ДР_ _А          Ці дра лежать горою у бору.
КОН_ _ _      Цей кон, якщо змінити о на і, завершить нашу гру.
         А в яких словах сховалися інші істоти?

18. Вправи із зашифрованими висловами.

Вправа 1.
1. Подані слова розставте за алфавітом і запишіть у дві колонки.
1.   Сад, вишенька, жайворонок, зерно, холодно, ліс,листопад ,переліт,
зранку, зовсім, доверху, чисто, здогад, личко, лицар, жоржина, щітка,
шланг, віз, горб, радощі, цукор.
2.  Степ, стебельце, вівчар,зола, жар, вилов, відліт, вище, хороше,удруге.
число, яйце, підріс, палац, питання, відступ, , відплата, підрив, шарж,
футляр, храм.
II. Ключ. З останніх букв записаних слів в одній і другій колонках повинні скластися прислів'я.

.Вправа 2.
1. Випишіть підряд у три колонки: 1) слова, у яких звуків і букв порівну; 2) слова ,у яких звуків менше ,ніж букв;3) слова, у яких звуків більше , ніж букв .
Явір ,огороджений ,впроваджую ,   ходжу , мряка , гребінь , щедрий , малюк, юрба, динька, знаємо, оцінювати, безкраїй, сяють . ІІ.Ключ . Підкресліть у кожному слові другу від початку букву, якщо ви правильно   розставили   слова   ;   то   з   цих   букв,   виписаних   підряд, складається народне прислів'я. Запишіть його. Словник : впроваджувати - внедрять мряка - дрібний дощ.

.Вправа 3.
I.    Випишіть підряд спочатку всі односкладові слова, потім всі
двоскладові, трискладові і т.д.
Обрій, сніг, озимина, вітер, бульдозер, екіпаж:, екран, ось , лисенятко, йоржик , обмерзнути , заметіль , гойдалка , лід , сріблитися , унормований.
II. Ключ . Якщо ви правильно розташували слова , то з їхніх перших букв
повинно скластися закінчення вислову М. Стельмаха : " Людина без мрії -
це..."
Запишіть вислів . Поділіть кожне слово на склади . Словник : обрій - горизонт
гойдалка - качели
заметіль - метель
сріблитися - серебриться


Вправа4.
Випишіть слова у три колонки :
1) ті, яких не можна розривати для переносу (юний) ;2) ті, при переносі яких можна залишати в попередньому рядку дві перші букви (юн-нат); 3) ті, при переносі яких можна залишати три перші букви ( юна-ки) ; Армія , орел , укрию , огляд , ґудзик , відступ , іти , вийдемо , обмию , оазис , сонно , згин , яма , раджусь , ящик , об'єм , збуджене , око , саджанці, розквіт, вздовж, витвір, ясно, уклін, оса, зумію . II . Ключ . Якщо ви правильно згрупували слова , то з останніх букв повинен скластися вислів М. Рильського . Запишіть його .

Вправа 5.
І.Вставте пропущенні букви . Слова випишіть у дві колонки :
1)       з вставленими буквами Е та Є ;
2)       з вставленою буквою О .
Осінь-ос.ні, опір - оп...ру , спік - сп...кла , корінь - кор...ня , звів - зв...ла , рокіт - рок...ту , Чернігів - Черніг...ва , Ананьїв - Анань...ва , темінь -тем...ні, узвіз - узв...зу, пішохід - пішох...да , Снячів - Сняч...ва , ремінь -рем...ня, в'їдливість - в'їдлив...сті.
II. Ключ . Підкресліть у виписаних словах другу від початку букву . Якщо ви правильно виконали вправу , то з цих букв прочитаєте пропущені два слова у вислові К. Паустовського :" Усе навколо нас ... . Шукайте її." Словник : узвіз – подьем

Вправа 6.
I.  Запишіть слова у дві колонки : 1) у які вставили м'який знак ; 2) у які не
треба вставляти м'якого знака .
Кавказ...кий , тюр...ма , астрахан...ський , різ...бяр , аврал...ський , камін...чик , ремін...чик , щіл...ний , емул...сія , мален...кий , електропаял...ник , астрахан...ці , щонаймен...ше , нян...чити , економіч...ний, шахтарс.кий, емал...ований .
II.  Ключ . З перших букв прочитаєте крилатий вислів .
Словник : різьбяр - резчик
щільний – плотньїй

Вправа 7.
Подані слова розставити в тому порядку, як розташовані їхні схеми , які
наводяться нижче .
Книга, обкладинка, іграшка и, розмова, одяг, дзвоник, заметіль . Схеми:
1.  корінь + суфікс + нульове закінчення ;
2.          префікс +корінь + суфікс + закінчення ;
3.  префікс +корінь + суфікс + нульове закінчення ;
4.  корінь + суфікс + закінчення ;
5.  префікс +корінь + закінчення ;
6.  префікс +корінь + нульове закінчення ;
7.  корінь + закінчення ;
Якщо ви правильно розмістили слова , то з їхніх перших букв
прочитаєте другу половину крилатого вислову , який починається
словами: " Через терни ...". Запишіть вислів повністю.

Вправа 8.
І. Замінити подані вислови одним словом .
1.  Людина   ,    яка    виявляє    незвичайну    відвагу   ,    хоробрість    і самовідданість у бою чи в праці.
2.          Найвища почесна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги.
3.          Здатність, уміння думати, мислити, основа її свідомого життя .
4.  Знання, уміння, здобуті в житті, на практиці.
5.  Великий птах , що водиться в степах та горах , а також: назва сильної, мужньої людини .
II .Якщо ви дали правильні відповіді , то з перших букв знайдених вами слів складеться закінчення відомого вислову М. Горького : "Людина - це звучить ... " . Запишіть вислів повністю .

Іменник

Вправа 9.
І. Випишіть у дві колонки окремо іменники - назви істот і назви неістот . Одесит , вовк , схід , стіна , абориген , трудівник , солома , режисер , схованка , сон , очерет , отаман , домогосподарка, село , хвала, острів, агроном , теніс , дослідник , автор , озеро , знання , вчитель , канат , втрата, директор, життя, сторож:, винахідник .

II. У кожному іменнику підкресліть другу від початку букву . З цих
прочитаєте прислів'я.
Словник: схованка- хранилище
очерет - камьпп
хвала - похвала
дослідник-исследователь
винахідник – изобретатель

Вправа 10.
І Запишіть іменники у дві колонки : 1)власні назви ;2)загальні назви .
1)(У,у )країна,    (І, і)ндик, (К,к)рим, (3,з)ірка (небесне тіло ), (Н, н)аталка,
(Ю, ю)щук (прізвище), (У,у)жгородці, (І,і)нженер, (Б,б)ерлін, (0,о)панас,
(Н,н)імець , (У,у)країнець, (Н,н)ікітенко (прізвище), (А,а)зія , (В,в)рона,
(В,в)ласник, (Н,н)іметчина, (Р,р)оман, (Д,д)иректор.
II. У кожному іменнику підкресліть другу від початку букву . З цих букв
прочитаєте прислів'я.
Словник : власник – собственник

Вправа 11.
І. Іменники запишіть в дві колонки : 1) що вжиті в однині ;2) що вжиті в
множині.
Доля , ножиці, екзамени , озеро , приклади , радощі , берег , радість ,
експеримент , дочка, обеліски , птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс ,
олівець, експонати.
II.Зробіть висновки , які закінчення характерні для однини , а які для
множини.
Ключ . У кожному іменнику підкресліть першу букву . З цих літер ви
прочитаєте народне прислів'я.


Прикметник.

Вправа 12.
І. Випишіть спочатку підряд у колонку ті словосполучення ,де треба в закінченнях прикметників треба вставити букву І, а потім треба вставити букву И.
Мудр...й людині , учнівськ...х зошитів , вчораит...х уроків , у чітк...й послідовності , широк...м полем , сталеє...ми плугами , у гаряч...й час , струнк...й тополі , у лелеч...м гнізді , осінн...й день , айвов...й сік , у сторокат...хлісах, у льнян...й сорочці, з весел...м настроєм . II. Ключ . У прикметниках підкресліть другу від початку букву . З цих букв прочитаєте відому пораду Т.Г.Шевченка .

Дієслово.

Вправа 13.
І.Випишіть у дві колонки окремо дієслова І і II дієвідміни . Закінчення
підкресліть .
Зберуть , несете , зносять , узагальнюємо , непокоїться , зміниться ,
стережеш, шарудить, спинимо, красується ,клеїш, порадите, думаєш,
здається, здійснимо, падають, бачать .
II . Ключ . Підкресліть у кожному слові другу від початку букву . З цих
букв , виписаних підряд , повинно скластися прислів'я . Запишіть його .

Вправа 14.
I.  Запишіть у дві колонки дієслова : 1) із вставленими буквами Е , Є ; 2) із
вставленими буквами И , ї .
Святку...мо , вивча...ш , знаход...ш , ненавид...те ,сто...мо , схоч...те , лет...те , колиш...ться , осміл...ться , одяга...ться , захист...мо , пиш...ш , утримуймося, змін...ться, тьопа...те, перестав...ш .
II.     Ключ . У словах підкресліть другу від початку букву . З цих букв
прочитаєте закінчення вислову давньоримського письменника Публія Теренція :" Якщо двоє роблять те саме ..."

Прислівник.

Вправа 15.
I.   Запишіть російські прислівники підряд у колонку і доберіть до них
українські відповідники.
Чутко , своевременно , искренне , поодаль , обильно , зимой , сьізмала , сгоряча, вяло, наспех, вдоволь, скомканно .
Словник : рясно , щиро , чуйно , вчасно , взимку , осторонь , зопалу , змалку , похапцем , мляво , жужмом , вдосталь .
II.  В українських прислівниках підкресліть другу від початку слова букву.
З цих букв повинна скластися перша половина прислів'я , яке закінчується
словами : " - пригодиться на старість !" Запишіть прислів'я повністю ,
прислівник у ньому підкресліть .

Відповіді до вправ
1.  а) Азбука - до мудрості дорога. б) Вперта праця все переможе .
2.          Праця гори верне .
3.          «…соловей без голосу».
4.          Людина кожна якоюсь мірою поет..
5."... сповнене поезії..."
6.Краще менше - та краще .
7."... до зірок".
8."... гордо ".
9.Добре того вчити , хто хоче все знати .
10.Краще пізно , ніж ніколи .
11.Добре діло не пропаде .
12.Учітесь , читайте .
13.Без труда - нема плода .
14."... виходить не те саме ".
15." Учися змолоду -.




19. Утворити прислів'я, приказки. Пояснити коли так говорять.
У кого совісті нема -                                 стежка утоптана.
З поганої трави                                         добрих людей.
Сам себе раз у                                          той і собі має.
До доброї криниці                                    не буде доброго сіна.
Світ не без                                                 нема й сорому.
Хто людям добра бажає,                         рік любить.
"Хто правильно закінчить прислів'я?"
-         Не все, що знаєш,.... (треба говорити)
-         Мудрий не все каже, що знає, а дурень .... (не все знає, що каже).
-         Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, а .... (другого не гудь).
-         Хто людям добра бажає,.... (той і собі має).
-         Яка головонька,.... (така й розмовонька).
Розшифруйте прислів'я і поясніть його зміст. Такий зомор, ощ жа зіро чутьска (Такий мороз, що аж зорі скачуть)
-  Який це мороз? Як сказати інакше? Зиймови деьонк, як макорів сокно. (Зимовий деньок, як комарів носок)
-  Чому так говорять?
Втікул лягує, а мкувзи чиваспоє. (Влітку гуляє, а взимку спочиває)
20.Чи знаєш ти народні приказки і прислів'я?
Назвати пропущені слова, а потім записати їх у стовпчик. Якщо відповіді правильні, то перші літери слів утворять ще одне прислів'я (не забудьте поставити апостроф в останньому слові прислів'я).
1. Літо дає коріння, а осінь ....
2.      ... шия, то ярмо буде.
3.      Хочеш ... їсти, треба в воду лізти.
4.      Глибше ... - більше хліба будеш мати.
5.      Хоч воду лий в очі, то скаже ... іде.
6.      Поки суд та діло, а кошеня ... з'їло.
7.      Під лежачий ... вода не тече.
8.      Під гору вскач, ... на гору хоч плач.
9.      День у ... рік годує.

10.    Тільки став пан - вже поліз на ....
11.    Не нашого поля ....
12.    На городі бузина, а в ... дядько.
13.    ... багата снігами, а осінь снопами.
14.    Голка мала,... коле дуже.
15.    Загляне сонце і в наше ....
16.    ... до корови не ходять.
17.    Хто полю годить, тому ... родить.
18.    ... - беники, та й поїм вареники.
Відповіді:
1. Насіння. 2. Аби. 3. Рибку. 4. Орати. 5. Дощ. 6. Сало. 7. Камінь. 8. А. 9. Жнива. 10. Екран. 11. Ягода. 12. Києві. 13. Зима. 14. Але. 15. Віконце. 16. Ясла. 17. Жито. 18. Еники.
Народ скаже - як зае 'яже.
21.Цитати з творів замінити одним словом.


1









2








3








4












5






1. "Мудрі, безстрашні, високі духом, вони несли людям слово правди. Вони закликали до єднання. Піднімали його на боротьбу з поневолювачами". (Кобзарі).
2.     "Прокинулися тоді їхні замордовані душі й мерщій давай розбивати та рвати на собі кайдани". (Невільники).
3.     "Коли всі готування до походу були закінчені, запорожці помолилися в січовій церкві, посідавши в чайки, рушили Дніпром до Чорного моря". (Традиція).
4.     "Біля порогу запорозькі козаки влаштовували випробування. Сідали молоді на колоду, щоб пірнути у ..." (Водограй).
5.     "Моя честь і моя любов до нашого народу не дозволяє мені сидіти із зложеними руками і віддати рідний край на поталу лютого ворога". (Мазепа)       

22. Розгадай кросворд.
Казки бувають різні.  Давайте пригадаємо деякі з них і заповнимо кросворд "Казки". Послухайте уривки казок і назвіть їх.




1



















2












3











4











5









6















7

















8














к
а
3
к
и

1. "Несе Лисичка Півника, а він і гукає:
Мій Котику! Мій братику!
Несе мене Лиска
по каменю-мосту
на своєму хвосту, -
порятуй мене!" ("Котик і Півник").
2. 'ГА дід став на воротях у червоних чоботях та й питається:
-  Кізонько моя мила, кізонько моя люба!.." ("Коза-Дереза").
3.     "Я від баби втік, я від діда втік і від тебе утечу!" ("Колобок").
4.     "Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!" ("Рукавичка").
5.     Продовжить речення: "Усі перелічені казки - про ..." (тварин).
6.     "Як затопить той чоловік у хаті, то дим аж під небеса стелиться, а як вийде на Дніпро мочити кожі, то не одну несе, а дванадцять разом..." ("Кирило Кожум'яка").
7.     "А дівчина їм відказує:
Не полечу я з вами:
як була я в лужку,
виломила ніжку,
а ви полинули,
мене покинули!" ("Кривенька качечка").
8. Продовжить речення: "Ці дві казки належать до групи..." (чарівні).



Кросворд




1
К




2


Р


3



А




4


С


5




А






6

У



7


к



8


р


9

А



10


ї



11
Н






И





1.  Столиця України.
2.          Карпати - мальовничі... України.
3.          Красуються     у     вишневому     садку українські...
4.          Особливо чарівні восени ....
5.          У ... і села йде весна весела.
6.          Весною        вкриваються        зеленим килимом ...
7.          Дніпро   і   Дністер   -   найбільші   ... України.
8.          В Україні є Чорне і Азовське ....
9.  Щоб ... широкополі, і Дніпро, і кручі
Було видно, було чути, як реве ревучий.
10. ... шумлять, я слухаю,
хмарки біжать, милуюся.
11.3 вітром листя гомонить,
з сонцем - ... і діброви. 12. Творці краси рідного краю - ....


(Слова для довідок: люди, гаї, ниви, лани, луки, ліси, гори, моря, ріки, села, міста, Київ).
23. Анаграми.
Анаграми - назви предметів (іменники)

ОБОТИЧ ЕРЕВИКИЧ ЕКИШЧ
ИЗМА
-         Утворити нову групу із зайвим словом.
-         Дібрати до нього ознаки.
ИЖІЛ АНЧАСАТ ОВИКЗАН АРВАТ

ІНСГ
ОРОМЗ
ИАМЗ
ОМАРАКШ
-    Пригадайте, в яких станах може перебувати вода?
исиляц
УРАШГ
ЦАЄЗЬ
ЕДІМВД
-    Скласти речення про кожну тварину.
Анаграми - назви ознак предметів (прикметники)
МЕЙТИН
ЛІЙСВИТ
РЕДСЕНІЙ
-    Назвати слова-антоніми
ТІНЙІЛ
НІСІНЙО
ЙОВИЗМ
ЦИСЯЛИ

                Доповнити основну групу слів.
Назвати антоніми.
Скласти речення про лисичку.
ЗНОЙМИРО
ЧЯНСОНИЙ
ВИЙШОДО
ВИРЮК
-         Назвати антоніми.
-         Яким може бути зимовий день?
ЖІНИЙСН
НАЙЖИРИК
ХИИЙТ
ЛОДОНИЙХ
-         Назвати слова-синоніми.
-         Утворити словосполучення прикметників з іменниками.
-         Одне зі словосполучень ввести в речення.


ДЕНПІЙВИЙ
ХІДЗАНИЙ
ИНЧІЙВІЙП
ОМА РАКШ
-         Доповнити основну групу дієслів.
-         Назвати антоніми.
-          Анаграми - дії предметів (дієслова)

АТАЄТЬСЯК
ЗВОАЄК
УРЖЛЯЄК
ИЧЯТЬСВ
-    Утворити словосполучення дієслово + іменник.

ОРОИТЬМЗ
ЕТАН ІЄВ
ЄАТЬЯСУПК
-    Доповнити основну групу слів.

ИРАЖКШЄ
ЕМАРАЗЄЗ
ЕНАТ
ИСИТЧЬТ
-    Дібрати синоніми та антоніми до основної групи слів.

Результативність такої роботи полягає в тому, що учні:
-         Уміють спостерігати, аналізувати,використовувати одержану інформацію в різних ситуаціях;
-         Володіють елементарними прийомами запам’ятовування, творчою уявою і мисленням;
-         Мають великий словниковий запас;
-         Можуть вільно виражати свої думки;
-         Можуть співпрацювати в групах і парах, самостійно організовувати свою роботу.

Така  організація навчально-виховного процесу може не тільки забезпечити основу особистісної системи знань, умінь, переконань, а й стане фундаментом для подальшого навчання, виховання, розвитку та самовираження, значною мірою зумовить практичну діяльність у майбутньому.



 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1.     Большакова. І. «Зробити працю школяра джерелом розумового задоволення і духовної радості».(Початкова школа, 2005 №1).
2.     Бутрім. В. Л. Граматична  веселочка. Збірник нестандартних
     дидактичних матеріалів. 1-4 класи. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.
3.     Гемзюк О. Р., Рябова С. І. Творчі завдання з української мови. 4клас: Навчальний посібник. – Тернопіль:Навчальна книга – Богдан, 2005.
4.     Гришко А. А. Розвивальні завдання для початкової школи: Робочий зошит для 2, 3, 4 класу _ Х.: Видавництво «Ранок», 2010.
5.     Головко. З. Л., Морська. Я. Ф. Цікава граматика в початкових класах. Тернопіль: Навчальна книга Богдан,1997.
6.     Дівакова І. І. Інтерактивні технології навчання у початкових класах. Тернопіль: Мандрівець, 2009.
7.     Державний стандарт початкової освіти.
8.     Едігей. В. Б. Вчися читати малюк! К.: Гранд,1993.
9.     Захарова. Н. Пізнавальні завдання формують в учнів загально пізнавальні вміння. (Початкова школа.2001, №3).
10.                       Кантор. Л. Пізнаємо. Навчаємось, Відпочиваємо, (Початкова школа, 2005, №5).
11.                       Карнаух. Т. Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках читання. (Початкова школа, 2005.№11).
12.                       Кобилинська Н. Навчання грамоти з елементами гри. (Початкова школа, 2005, №8).
13.                       Концепція загальної середньої освіти 12 річна школа.(Інформаційний збірник МОН України. 2002, №2).
14.                       Кулик О. Організація процесу пізнання та активізації мислення першокласників через навчання грамоти. (Початкова школа, 2005, №9)
15.                       Лазарєва А. І. Граматичні розбори:Робочий зошит з української мови для 1 класу – Х.: Видавництво «Ранок», 2011.
16.                       Левченко Т. Г. Українська мова. Дидактичні картки.1-4 класи. – Х.: «Основа», 2009.
17.                       Мельничайко. О. Збірник різнорівневих завдань з української мови для поточного оцінювання і тематичного опитування. 4 клас. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.
18.                       Національна доктрина розвитку освіти.(Освіта України, №33, 23квітня 2002).
19.                       Наумчук М. М. Будна Н. О. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів: Посібник для вчителя. Тернопіль: Навчальна книга. Богдан, 2006.
20.                       Носенко Л. Скопич Н. Творчі вправи та ігри як невідємна частина логічного мислення молодших школярів (Початкова школа, 2005, №7).
21.                       Передрій Г., Карпенко Т. У світі звуків і слів. Цікаві завдання з фонетики, лексикології і словотвору. – К.: Богдана, 1998.
22.                       Прийменко В. Вплив сім’ї  на успішне навчання дитини (Початкова школа, 2006, №3).
23.                       Регіональна програма впровадження компетентністно-орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. Донецьк: Педагогічна скарбниця, 2005, №1.
24.                       Резніченко Н. Розвиток розумових здібностей на уроках української мови. (Початкова школа, 2006,№3).
25.                       Рибачок М. Р. Працюємо творчо, думаємо логічно, розвиваємо пам’ять, мислення. (Розкажіть онуку, 2002,№10).
26.                       Родигіна І. В. Компетентністно-орієнтований підхід до навчання –Харків:2005.
27.                       Родигіна І. В. Модель компетентнісно спрямованого педагогічного процесу. (Матеріали Всеукраїнської конференції, Донецьк 2007).



Тема: Позакласне читання літератури в школі
1.     Проблема позакласного читання в методиці літератури.
2.     Особливості уроків позакласного читання.
3.     Позакласна та позашкільна робота з летіратури.
Література:
1.     Пасічник Є. Українська література в школі. К.: 1983, с. 97-100, 290-304
2.     Степанишин Б. Викладання української літератури в школі. 221-230, с. 237-244
3.     Волошина Н.И. Уроки позакласного читання у старших класах: Пос. для вчителя. К. Рад.школа, 1988.
4.     Волошина Н.Л. Вивчення української літератури в 5 кл. – К.: Пед.думка, 1997, с. 107-133

1.     Проблема позакласного читання в методиці.
Позакласне читання – поняття багатоскладове. Сюди входить: (за Волошиною):
-         ознайомлення учнів із творами, рекомендованими програмою;
-         розширене читання творів письменника, який вивчається за програмою, з метою поглибленого засвоєння його творчості й епохи, в яку жив і творив майстер художнього слова.

Цими двома видами позакласного читання керує вчитель ,проводить їх відповідно до програми з літератури.
-         є ще одна форма позакласного читання.
Це стихійне самостійне читання. Воно менш за все кеоване, а в такому читанні, найяскравіше виявляються смаки читача, спрямованість зацікавлень особистості, її внутрішній світ.
         Позакласне читання, особливості:
1.     Це один із важливих шляхів літературного розвитку
2.     Один із шляхів морально-естетичного виховання учнів.
3.     Це система, що формує всебічно розвинену особистість.
4.     Позакласне читання передбачає свободу вибору, варіантність уроків, являє собою багату скарбницю для саморозвитку.
Проблемами позакласного читання цікавились методисти здавна.
Благотворний вплив на розвиток проблеми мали  В.Острогорський, М.Рибникова. Ідея розвитку школяра була в центрі їх методичних пошуків.
В.Острогорський розробив послідовну систему позакласного читання за етапами навчання.
         Цінні для нас поради М.Рибникової стововно  методів і прийомів роботи з художнім твором. Основним завданням літератури вона вважала підготовку учнів до життя. Але ця підготовка може бути здійснена тільки тоді, коли словесник розвиватие в учнів уміння бачити життєві явища, природу, людину у праці, уміння роздумувати над побаченим і прочитаним, а потім передати його в живому точному слові.
         М.Рибникова вчила йти від життєвих вражень до книжки, до художнього образу і потім, будучи збагаченим образами і почуттями письменника, знову звертатися до життя, бачити його повніше і глибше.
         У методиці позакласного читання уявляється як фокус, в якому відбиваються інтереси читача, визначається рівень його духовних запитів і спосіб сприймання мистецького слова.
         Т.Ф.Бугайко у курсі методики запропонувала форми, проведення позакласного читання: 1) виставка книг; 2) читацькі конференції; 3) літературні диспути; 4) класні та особисті учнівські б-ки.
         Для популяризації читачам пропонувала вести читацькі щоденники.
         В.Неділько, виділяючи 4 типи уроків літератури, окремо звертає увагу на тип уроку – урок-бесіда з позакласного читання.
Типи уроків:
1.     урок вивчення нового матеріал
2.     урок повторення, закріплення та узагальнення знань.
3.     урок-бесіда з позакласного читання
4.     урок написання твору.
Ведучи розмову про прочитані книжки, методист зазначав, що вчитель повинен тактовно застерегти від односторонього захоплення літературою, яка не несе пізнавального навантаження (дефективна література).
Важливу роль відводив оглядовим лекціям тематичного плану ("життя-подвиг"), на яких учні одержують рекомендації, поради. Чудові наслідки дають зустрічі з письменниками, авторами книг, які обговорюються.
Є.Пасічник у своїх дослідженнях пропонує структуру уроку позакласного читання, характеризує його особливості.
Зокрема, зазначає, що за змістом і формами роботи урок з позакласного читання нагадує звичайний урок, але має специфічні особливості:
-         активізують такі уроки читацький досвід
-         розвивають інтерес до самостійного спілкування з книгою
Учений пропонує такі форми уроку позакласного читання:
1.    Уроки-вікторини
2.     Уроки-конференції
3.     Уроки-диспути
4.     Уроки-конкурси
Учений – методист наголошує, що  уроки позакласного читання вимагають особливого довір’я з боку школярів, створення на уроці специфічного психологічного клімату для обміну враженнями від прочитаних літературних творів.
Учений зазначає, що мета уроків позакласного читання, виходячи із найважливіших завдань вивчення літератури в школі – "прищепити учням любов до художньої книжки, виробити правильні критерії оцінки творів мистецтва", адже від того, що читають і як читають наші діти, залежить і загальний розвиток, їх естетичні критерії і смаки, їх моральні якості.
Учений проводить думку, що уроки позакласного читання передбачені з метою спрямовувати і розвивати читацькі інтереси учнів. Тому вони повинні бути своєрідним святом для учнів, викликати в них природну потребу обмінятися думками з приводу прочитаного.
У процесі організації позакласного читання вчений радить дотримуватися наступних принципів:
1.     диференційованого підходу до окремих учнів;
2.     врахування інтересів, особливостей сприйняття художньої літератури;
3.     постійного звертання на уроці в процесі позакласних заходів до читацького досвіду учнів;
4.     стимулювати активність, ініціативу.
5.     урізноманітнювати форми роботи, що практикуються на уроках з позакласного читання.
Практикувати ті форми, які  дають учням можливість обмінюватися думками, які створюють мікроклімат невимушенності і доброзичливості ,уваги до кожного, хто обмінюється думками з приводу прочитання.
Б.Степанишин визначає 3 сфери позакласного читання з літератури:
1.     твори, рекомендовані програмою для самостійного читання. Про це учитель дбає на останьомууроцівивчення монограм. теми.
2.     твори за позакласними списками, рекомендованими для читання. Це сласне уроки позакласного читання.
3.     твори, які учні читають за власним вибором.
Учений подає структуру уроку позакласного читання., яка найбільше поширена на сьогодні:

1.     вступне слово учителя про письменника та його твір, емоційне, захоплююче, як психологічний імпульс всього уроку;
2.     подача відомостей (цікавих) з історії написання;
3.     бесіда над змістом літературного твору;
4.     запитання учнів, відповіді на них;
5.     висновки, узагальнення.
Волошина Н.И. грунтовно досліджувала проблему саме уроків позакласного читання має щодо цього монографії – "Уроки позакласного читання у ст.класах" К. 1988. "Вивчення української літератури в 5 класі", 6 розділ. "Уроки позакласного читання". Заслуга даного  вченого:
1)     у характеристиці основних типів уроків позакласного читання;
2)     у розробці системи уроків з позакласного читання;
3)     у визначенні ефективних методів і прийомів їх проведення;
4)     у визначенні бесіди за основний метод проведення занять з позакласного читання

2. Особливості уроків позакласного читання
         Програма з літератури у 5, 6, 7, 8, 9, 10 класах виділяє спеціальні години і подає список творів української літератури.Через них здійснюється поглиблене осмислення проблем, які розв’язуються під час вивчення літератури,  удосконалюються рівень  творчої самостійності учнів, поглиблюються теоретично-літературні знання.
         Уміле керівництво позакласним читанням стимулює  самостійне читання учнів, сприяє освітньому, культурному і творчому розвиткові школяра.
         Позакласне читання має свою специфічну форму – урок позакласного читання. Така організаційна форма з’явилася в 1954-55 навчальному році, коли в програму з літератури були внесені спеціальні години для бесід з позакласного читання. У зв’язку з цим постала необхідність визначити місце такої ланки в системі роботи з літератури пропонуються різноманітні типи уроків позакласного читання:
1.     Вступні
2.     Уроки рекомендації книжок
3.     Уроки поглиблення знань про твір
4.     Уроки вироблення навичок анотування і рецензування
Залежно від мети уроку і особливостей художнього твору рекомендують різноманітні форми роботи: лекція, бесіда, огляд, диспут,  обговорення, конференція, заочна екскурсія, літературний вечір.
         Зауважимо, що обговорення – це і є бесіда за прочитаним твором. А літературний вечір – це вже як наслідок використання матеріалу, підготовленого для уроку позакласного читання. Літературниц вечір – форма позакласного роботи.
         Деякі вчені за доцільні пропонують такі типи уроків позакласного читання в ст.класах загальноосвітньої школи:
1.     вступні уроки
2.     бібліотечні
3.     уроки роботи над творами
4.     підсумкові
На вступних уроках учитель поцікавиться, що прочитали учні, що з прочитаного їм найбільше сподобалося, потім ознайомить  учнів з тим, що вони мають прочитати за весь навчальний рік, зацікавить школярів новими творами.

Мета бібліотечних уроків – навчити школярів користуватися бібліотечними каталогами.
В уроки  роботи над творами входить його обговорення, виразне читання, написання рецензій, анотацій відгуків, підготовка літературно-музичних композицій (за поезією) тощо.
Підсумкові – це уроки, на яких узагальнюється те, що учні прочитали упродовж навчального семестру чи року.
Під час проведення уроків позакласного читання слід ураховувати наступні моменти:
Не забувати про тісний зв’язок класних занять і позакласного читання учнів, бо саме останні спямовують учнів на самостійну роботу з твором,  виробляють потребу в читанні.
Цей зв’язок може здійснюватися на оглядових лекціях, зокрема на уроках вивчення життєпису письменника, чи в процесі вивчення окремих його процесів.
Так, вивчаючи біографію Шевченка, можна обговорити з учнями повість О.Ільченка "Петербурзька осінь" або роман Л.Смілянського "Постова молодість".
Існує цілий перелік творів з яких постає правдивий образ письменника.
Куліш П.Грицько, Сковорода (твори у 2 т. К-1989, т.1)
Шевчук В., Предтеча, -К, 1969
Чередниченко В. Молодість Григорія Сковороди. Прапор, 1970, 6
Драч І. Григорій Сковорода. К.84
Про І.Франка
Колесник П. Терен на шляху. К.80

Горак Ф. Тричі мені являлась любок. К.8
Про Лесю Українку
Олійник М. Дочка Прометея
Олійник М. Леся
Олійник М. Одержима. Роман.
Про Грабовського
Сиротюк М. На крутозлам
Сиротюк М. Забіліл сніги
Цюпа І. Через терни до зірок
Отже, учитель має продумати, які твори потрібно дібрати для вивчення, що використати, готуючись до уроку, яку критичну і методичну літерутару опрацювати і пов’язати бесіди, які він проводитиме, з вивчення програмних творів.
         Проблема організації позакласного читання активно розробляється методичною наукою і в теоретичному і в практичному планах.
         Ці дослідження допомагають учителям-словесникам у підготовці і проведенні системи уроків з позакласного читання в старших класах.
         Заслуговують на увагу статті у яких розробляються форми і методи роботи над окремими творами. Це статті, поміщені у методичних журналах. Важливе значення під час проведення уроків має наочність і ТЗН. Це репродукції картин, ілюстрації, фрагменти кіно і діафільми. Але вони не повністю замінюють уроки літератури, а лише доповнюють їх

3. Позакласна та позашкільна робота літератури
Вивчення монографічної теми  не припиняється вивченням життєпису письменника, аналізом його творів, проведенням підсумкового уроку. Для зацікавлених літературою учнів зміст монографічної теми поглиблюється на гуртку, для інших – у краєзнавчих походах, у процесі підготовки і відзначення ювілеїв письменників, у роботі по обладнанню літературного  кабінету, в учнівському лекторії, на читацьких конференціях, масових заходах шкільної бібліотеки. Якщо не всі, то переважна більшість учнів у позакласній та позашкільній роботі збагачує свої знання з літератури, поглиблює вміння зміцнює навички.

Форми позакласної роботи з літератури
1.     Організація і проведення навчальних олімпіад з літератури.
2.     Робота літературного гуртка (драматичний гурток, літературознавча студія)
3.     Підготовка і відзначення ювілею письменника (Шевченкові дні, тиждень української мови і літератури в школі)
4.     Літературні вечори: 1) ювілейні; 2) тематичні (Шевченко і жінка; образ матері в українському фольклорі); 3) історико-літературні (героїка крут та її відображення в літературі); 4) жанрові (Вечір українського романсу); 5) сезонні ("Гаї шумлять", "Надворі весна вповні")
5.     Читацькі конференції
6.     Турніри, конкурси (на кращого поета-початківця, на кращу пісню, кращого розгадувача кросвордів)





Цікаво було б довідатися, яким чином батьки знаходять такий спосіб покарання, який, з їхнього погляду, є найбільш дієвим, а на думку дітей — найбільш несправедливим? Більшість з нас робила саме так. Спостережливі батьки, як правило, здогадуються, що для їхньої дитини має особливу цінність, і здобувають ефективний метод впливу. Свідомо чи ні так виходить — не має значення.
    При надмірному використанні покарання, тим більше несправедливого, блокується природний стиль прояву індивідуальності. Тим самим подальший розвиток відбувається на основі компенсації. Виникає гіперпотреба в тому, чого нас так завзято позбавляли. Спочатку в дитинстві, а потім і в дорослому житті. Ставши дорослими людьми, ми іноді зовсім по-дитячому побоюємося втратити улюблене задоволення, щось дуже важливе для себе. Захищаючись від можливих батьківських покарань, ми як і раніше стримуємо прояви радості і зберігаємо під великим секретом джерело насолоди. Нижче-наведений тест розповідає про те, як покарання відбиваються на психіці і характері дітей.
Яким чином вас карали найчастіше?
1. Ставили в куток.
2. Годинами зі мною не розмовляли.
3. Застосовували тілесні покарання.
4. Обмежували волю.
5. Позбавляли улюбленого заняття.
6. Довго читали нотації.
7. Соромили при друзях і знайомих.
8. Виховували криком і лайкою.
9. Залишали без десерту і солодощів.
1. Ставили в куток
   Ви болісно сприймаєте будь-яке зауваження на свою адресу. У знайомій компанії або під час ділової зустрічі про всяк випадок ви тримаєтеся відособлено від інших і здебільшого мовчите, щоб випадково не викликати на себе гнів. Як у дитинстві, ви побоюєтеся, що серед веселощів пролунає грізний батьківський голос: «Зараз же стань у куток!» Більше всього на світі ви бажаєте чуйних стосунків. Але, погодьтеся, ваша відсторонена поведінка навряд чи кому-небудь навіває цю думку. Деякі з тих, хто все ж таки зміг домогтися вашої довіри, розуміють, чого ви хочете. Як же бути з іншими?
2. Годинами зі мною не розмовляли
     Дійсно, залишитися без спілкування — для вас найсуворіший іспит. І без того ви не можете справитися зі своїм почуттям провини, мучите себе вічними сумнівами. У важку хвилину, як ніхто інший, ви маєте потребу в близькій людині, якій можна розповісти все. В дорослому житті ви стали занадто балакучі, вас гнітить сама перспектива того, що вас можуть не почути. Ви з трепетом очікуєте, що от-от у розмову втрутяться батьки і скажуть: «Замовчи! Ми з тобою не хочемо розмовляти!». Напевно, тому співрозмовники сприймають вас як нестерпного зануду, який по десять разів повторює одне й те саме.
3. Застосовували тілесні покарання
    Батьки особливо не задумувалися, який метод виховання підійде вам найкраще — вони просто били, нерідко з метою «профілактики». Вирішуючи в такий спосіб одразу дві проблеми: залякуючи вас і забезпечуючи собі емоційну розрядку. Тяжкість покарання залежала від кількості батьківських невдач в особистому житті або кар'єрі. Кара невідомо за які провини могла гримнути як грім серед ясного неба. Збільшуючи своїми діями і без того надмірну збудливість, батьки позбавили вашу активність цілеспрямованості. Вже розпочавши діяти, ви з побоюванням думаєте: «А чи не краще вчасно зупинитися, щоб не потрапити під обстріл?» Ваша природна спонтанність, не знаходячи виходу, виявляється в несподіваних сплесках некерованого збудження. Це саме та енергія, яка могла бути використана в мирних цілях. Але саме до мирного життя ви не привчені.
4. Обмежували волю
    Багато батьків мріють про те, щоб їхні діти ходили по струнці. Але саме для ваших батьків це стало нав'язливою ідеєю. Забороняючи вам брати участь у спільних іграх із друзями, батьки випробовували вашу тягу до волі. Загартовували вашу впевненість у собі запевняннями в тому, що ви ні з чим не справитесь без їхньої допомоги. Підривали ваш авторитет перед однолітками, невідступно контролюючи кожен ваш крок. Поступово прагнення до волі було замінене у вас прагненням утекти від залежності за будь-яку ціну. Але, знову опинившись у скрутній ситуації, ви в глибині душі покладаєтеся на допомогу всемогутніх батьків. Покладатися на себе ви так і не звикли.
5. Позбавляли улюбленого заняття
    Більш за все ви цінуєте свої захоплення, вкладаючи в них усю душу. Здогадуючись про це, батьки, караючи, відбирали у вас улюблені іграшки, книги, конструктори. Одним словом, розлучали з цікавим заняттям. Такі «виховні» заходи ще більше підсилили вашу відособленість і самітність — емоційно відсторонюючись від оточуючих, ви хочете вберегти себе від можливих розчарувань і болю. Тоді вже ніхто не перешкодить займатися улюбленою справою. Ви не знаходите аргументів, які переконують хоч на краплю більше довіряти людям. Звикнувши при найменшій небезпеці ховатися глибоко в себе, ви вже навряд чи спіймаєтесь на чиюсь вудку.
6. Довго читали нотації
    У результаті ваше і без того загострене почуття совісті стало ще гострішим. Нотаціями батьки домоглися лише надмірного посилення провини і змусили вважати всі добрі наміри чимось брудним, ганебним і навіть небезпечним. У вас виробилася тяжка звичка заздалегідь вибачатися і виправдовуватися перед усіма підряд. Це не додає вам ваги у власних очах і зовсім не викликає поваги серед оточення. Чужий гнів, роздратування і нетерпшня ви розглядаєте як спробу відштовхнути вас і позбавити свого доброго ставлення. У такі хвилини ви відчуваєте себе найнещаснішим з усіх мучеників. Випивши гірку чашу самоприниження до дна, любов до себе ви вважаєте розкішшю, а не нормальним явищем.
7. Соромили при друзях і знайомих
    Нерідко батьки застосовували дуже підступний спосіб покарання — вони привселюдно порівнювали вас з іншими дітьми, і часто це порівняння було далеко не на вашу користь, їхні зауваження вперше наштовхнули вас на думку вважати себе невдахою. По іронії долі цей спосіб покарання вибрали саме для вас, романтика й індивідуаліста по натурі, який надихається своєю несхожістю на інших. Заохочення і похвала дає вам крила, і тоді ви з легкістю злітаєте на Гелікон успіху. Засудження підрізає крила, і свою фантазію ви спрямовуєте на вигадування різноманітних виправдань, які пояснюють батькам, чому знову у вас невдача.
8. Виховували криком і лайкою
Ви благоговійно ставитеся до власної значимості і для вас дуже важливе суспільне становище. Батьківські крик і лайка щоразу вщент розбивали вашу самооцінку. Так невблаганна чавунна куля в пил розламує стіни будинку. Після чергового шквалу нападок ви відчували себе дуже самотньо серед величезної купи сміття із зіпсованих речей і уламків. Найсумніше те, що цей дитячий досвід буде перенесений у ваше доросле життя. Ви будете конфліктувати і відпускати уїдливі зауваження, викликаючи у відповідь вогонь на себе.
9. Залишали без десерту і солодощів
   У дитинстві ви нагадували ласуна Карлсона або Вінні-Пуха, який дуже любить поласувати чим-небудь смачненьким. Ваші дитячі спогади могли б бути схожими на величезну коробку з усілякими цукерками і тістечками, якби... не гіркий осад від покарання за безневинні дитячі витівки, коли батьки позбавляли вас десерту. Ви звикли наїдатися про запас і мати все про всяк випадок під рукою. Так зародилася невгамовна пристрасть до ненажерливості і накопичення. Порушення комфорту стало для вас рівносильним святотатству. Ваша головна турбота — одержувати задоволення без затримок і перерв. Це привчило вас зберігати досягнуті успіхи, але відбило бажання прагнути до нових.







наказ 813 від 13.07. 2021

Верховна Рада України Законодавство України  Електронний кабінет  Попередня версія Картка Файли Історія Зв'язки Публікації Текст для дру...